Логарифмічні нерівності — важливий розділ алгебри, що вивчає співвідношення між логарифмічними виразами залежно від властивостей їхньої основи. Розуміння цієї теми є критично важливим для успішного складання НМТ, оскільки вона поєднує в собі знання області допустимих значень, властивостей зростання та спадання функцій, а також навички роботи з системами нерівностей.
На цій сторінці представлено систематизований виклад теорії та практикум із детальним розбором тестових завдань НМТ минулих років. Ми розглянемо алгоритми розв’язання типових нерівностей, навчимося правильно враховувати ОДЗ та дізнаємося, у яких випадках знак нерівності змінюється на протилежний, а у яких — залишається незмінним.
1. Якщо a>1, то з нерівності logaf(x)<logag(x) слідує, що f(x)<g(x)
2. Якщо 0<a<1, то з нерівності logaf(x)<logag(x) слідує, що f(x)>g(x)
3. Якщо a>1, то з нерівності logaf(x)<k слідує, що f(x)<ak
4. Якщо 0<a<1, то з нерівності logaf(x)<k слідує, що f(x)>ak
ОДЗ: x + 3>0, звідси х>-3.
Оскільки основа 0,3 менша за 1, то знак нерівності змінюємо. Маємо x + 3 < 4
x < 4 - 3
x < 1 Отже, х∈(-3; 1).
Завдання 2. Розв’яжіть нерівність log0,9(3x)>2.
ОДЗ: x>0.
log0,9(3x)>2
3x<0,92 (основа менша 1, тому знак нерівності змінюємо на протилежний)
3x<0,81
x<0,27 Отже, x∈(0; 0,27).
ОДЗ: x>0.
log3x<-1
x<3-1 (основа більше 1, тому знак нерівності залишаємо без змін). Звідси x<\frac{1}{3}. Отже, x∈(0;\frac{1}{3}).
ОДЗ: x-1>0, звідси x>1.
log0,5(х-1)>2
x-1<0,52 (основа менше за 1, тому знак нерівності змінюємо на протилежний)
x-1<0,25
x<0,25+1
x<1,25. Отже, x∈(1;1,25).
ОДЗ: x>0.
log_{\frac{1}{5}}x>2
x<\left(\frac{1}{5}\right)^2
x<\frac{1}{25} Отже, x∈(0;\frac{1}{25}).
ОДЗ: x>0.
log0,55<log0,5x
5>x (основа менше за 1, тому знак нерівності змінюємо на протилежний)
x<5. Отже, x∈(0;5).
ОДЗ: x>0.
log0,4x≥log0,42
x≤2 (основа менше за 1, тому знак нерівності змінюємо на протилежний). Отже, x∈(0;2].
ОДЗ: x>0.
Оскільки в першому логарифмі основа менше за 1, а підлогарифмічний вираз більше за 1, то значення даного логарифму менше 0. Тому ми можемо поділити обидві частини нерівності на цей логарифм, при цьому знак нерівності зміниться на протилежний. Маємо log4x<0. Звідси x<40 і x<1. Отже, x∈(0;1).
Знайдемо, в якій точці значення функції дорівнює b. log2x = b. Звідси x = 2b. За графіком, функція менше за b, коли х менше за 2b. Отже x∈(0;2b).
2\frac{-2}{x+2}>0
3 log2x<1
4 x2<4
Б (-2;2)
В (0;2)
Г (-∞;-2)
Д (2;+∞)
1) 5x-2>1
5x-2>50
x-2>0
x>2. Звідси x∈(2;+∞).
2) Оскільки чисельник менше 0, то для того, щоб дріб був більше 0, потрібно, щоб знаменник був менше 0. Отже x+2<0. Звідси x<-2 і x∈(-∞;-2).
3) log2x<1
x<2. За ОДЗ x>0. Звідси x∈(0;2).
4) x2<4. Звідси |x|<2. Тоді -2<x<2 і x∈(-2;2).
1. ОДЗ: x2+6x>0. Звідси маємо x(x+6)>0. Розв'яжемо дану нерівність методом інтервалів. Нулі функції х = 0 та х = -6. Нанесемо отримані точки на числову пряму.
Знайдемо знак на кожному інтервалі.
При х = -7 маємо -7 · (-7+6)>0;. Ставимо в першому інтервалі знак "+".
При х = -2 маємо -2 · (-2+6)<0;. Ставимо в другому інтервалі знак "-".
При х = 2 маємо 2 · (2+6)>0;. Ставимо в третьому інтервалі знак "+".
Так як маємо нерівність виду f(x)>0, то заштриховуємо інтервали, що містять знак "+". Звідси x∈(-∞;-6)∪(0;+∞).
2.log_{\frac{1}{4}}(x^2+6x)≥-2
x2+6x≤\left(\frac{1}{4}\right)^{-2}
x2+6x≤42
x2+6x≤16
x2+6x-16≤0. Розв'яжемо дану нерівність методом інтервалів. Знайдемо корені відповідного квадратного рівняння.
D = 62-4 · 1 · (-16) = 36+64 = 100.
x1 =\frac{-6+\sqrt{100}}{2\cdot1} = \frac{-6+10}{2} = \frac{4}{2} = 2
x2 =\frac{-6-\sqrt{100}}{2\cdot1} = \frac{-6-10}{2} = \frac{-16}{2} = -8.
Нанесемо отримані точки на числову пряму.
Знайдемо знак на кожному інтервалі.
При х = -9 маємо (-9)2+6·(-9)-16 = 81 - 54 - 16 = 81 - 70 = 11>0;. Ставимо в першому інтервалі знак "+".
При х = 0 маємо 02+6·0-16 = -16<0;. Ставимо в другому інтервалі знак "-".
При х = 3 маємо 32+6·3-16 = 9 + 18 - 16 = 11>0;. Ставимо в третьому інтервалі знак "+".
Так як маємо нерівність виду f(x)≤0, то заштриховуємо інтервали, що містять знак "-". Отже x∈[-8;2]. Враховуючи ОДЗ, маємо проміжок х∈[-8;-6)∪(0;2]. Цілі числа: -8, -7, 1, 2. Отже, їх кількість 4.
1. ОДЗ:\frac{4}{2x-3}≥0. Оскільки чисельник більше 0, то для того, щоб дріб був більше 0, потрібно, щоб знаменник був більше 0. Отже 2x-3>0. Звідси маємо 2x>3 і x>1,5.
2. lg\frac{4}{2x-3}≥0
\frac{4}{2x-3}≥100
\frac{4}{2x-3}≥1
Оскільки з ОДЗ відомо, що знаменник більше 0, то ми можемо домножити обидві частини нерівності на знаменник, при цьому знак нерівності залишається без змін. Маємо 4≥2x-3
2x-3≤4
2x≤4+3
2x≤7
x≤3,5. Отже, х∈(1,5;3,5]. Найбільшим розв'язком цієї нерівності є число 3,5.
Коментарі