Показникові нерівності — фундаментальний розділ алгебри, що вивчає нерівності, у яких змінна знаходиться в показнику степеня. Розуміння цієї теми є критично важливим для розв'язання прикладних задач із фізики та економіки, де багато процесів описуються за допомогою експоненціальних моделей (наприклад, радіоактивний розпад або складні відсотки).
На цій сторінці представлено систематизований виклад теорії та практикум із детальним розбором тестових завдань. Ми розглянемо ключову особливість цієї теми: залежність знака нерівності від основи степеня, навчимося зводити вирази до спільної основи та працювати зі складними системами нерівностей.
2. Якщо 0 < a < 1, то з нерівності af(x) < ag(x) слідує, що f(x) > g(x).
{5ˣ < 25,2 - x < 8
{5ˣ < 5²,- x < 8 - 2
{x < 2,- x < 6
{x < 2,x > -6
Маємо подвійне штрихування на проміжку x ∈(–6; 2)
Завдання 2. Розв'яжіть нерівність 3ˣ < 27 ∙ 3⁻ˣ.
3ˣ < 27∙3⁻ˣ
3ˣ : 3⁻ˣ< 27
3²ˣ < 27
3²ˣ <3³
2x < 3
x < 32. х ∈ (–∞; 32)
4 ∙ 3ˣ < 3ˣ + 6
4 ∙ 3ˣ -3ˣ < 6
3 ∙ 3ˣ < 6
3ˣ < 2
log₃3ˣ < log₃2 (прологарифмуємо обидві частини нерівності логарифмом з основою більше 1, тому знак нерівності не змінюємо)
x ∙ log₃3 < log₃2
x < log₃2 x∈(–∞; log₃2).
А) 3⁵ = 3 · 3 · 3 · 3 · 3 = 243 > 15, тому не підходить.
Б) 3⁴ = 3 · 3 · 3 · 3 = 81 > 15, тому не підходить.
В) 3³ = 3 · 3 · 3 = 27 > 15, тому не підходить.
Г) 3² = 3 · 3 = 9, 5 ≤ 9 ≤ 15, тому підходить.
Д) 3¹ = 3 < 5, тому не підходить.
2⁴ˣ⁻⁵ ≥ 2
2⁴ˣ⁻⁵ ≥ 2¹
4x-5 ≥ 1
4x ≥ 6
x ≥ 6 : 4
x ≥ 1,5. x∈[1,5; +∞)
(13)ˣ > 1
(13)ˣ > (13)⁰
Оскільки основа менша за 1, то знак нерівності перевертається і маємо x < 0. Отже, x∈(-∞;0).
2 ∙ (0,3)ˣ < 0,18
(0,3)ˣ < 0,18 : 2
(0,3)ˣ < 0,09
(0,3)ˣ < (0,3)².
Оскільки основа менша за 1, то знак нерівності перевертається і маємо x > 2. Отже, x∈(2;+∞).
(π4)ˣ < (4π)³
(π4)ˣ < (π4)⁻³
Оскільки основа менша за 1 (π ≈ 3,14 < 4), то знак нерівності перевертається і маємо x > -3. Отже, x∈(-3;+∞).
2ˣ ≤ 3
log₂2ˣ ≤ log₂3 (основа більше за 1, тому знак нерівності не змінюємо)
x · log₂2 ≤ log₂3
x ≤ log₂3. Отже, x∈(-∞; log₂3].
2ˣ + 2ˣ⁺³ ≥ 144
2ˣ + 2ˣ · 2³ ≥ 144
2ˣ + 2ˣ · 8 ≥ 144
9 · 2ˣ ≥ 144
2ˣ ≥ 144 : 9
2ˣ ≥ 16
2ˣ ≥ 2⁴.
Оскільки основа більше за 1, то знак нерівності залишаємо без змін і маємо x ≥ 4. Отже, x∈[4; +∞).
Спростимо вираз 10ˣ - 16 · 5ˣx + 2 = (5 · 2)ˣ - 16 · 5ˣx + 2 = 5ˣ · 2ˣ - 16 · 5ˣx + 2 = 5ˣ(2ˣ - 16)x + 2
Розв'яжемо нерівність за методом інтервалів.
І. ОДЗ: x ≠ -2.
ІІ. Нулі функції: розв'яжемо рівняння 5ˣ(2ˣ - 16) = 0
Оскільки 5ˣ ≠ 0, то маємо 2ˣ - 16 = 0, звідки 2ˣ = 16 і x = 4.
Нанесемо отримані точки на числову пряму та визначимо знак дробу на кожному з утворених проміжків(враховуючи, що 5ˣ > 0 при будь-якому значенні x).
Візьмемо внутрішню точку першого інтервалу х = -3. Маємо 5⁻³(2⁻³ - 16)-3 + 2 = 5⁻³(⅛ - 16)-1 > 0 (маємо два від'ємних множника). Ставимо в першому інтервалі знак "+".
Візьмемо внутрішню точку другого інтервалу х = 0. Маємо 5⁰(2⁰ - 16)0 + 2 = 1 · (1 - 16)2 > 0 (маємо один від'ємний множник). Ставимо в другому інтервалі знак "-".
Візьмемо внутрішню точку третього інтервалу х = 5. Маємо 5⁵(2⁵ - 16)5 + 2 = 5⁵ · (32 - 16)7 > 0. Ставимо в третьому інтервалі знак "+".
Оскільки маємо нерівність виду f(x)≥0, то заштриховуємо інтервали, що містять знак "+". Отже, x∈(-∞; -2)∪[4; +∞). Цілими значеннями, які крім того, належать проміжку [-3; 7], є -3, 4, 5, 6, 7 (-2 не включно, тому не рахуємо). У відповідь записуємо число -3 + 4 + 5 + 6 + 7 = 19.
Коментарі