Аналіз функцій за їхніми графіками — це одна з найбільш наочних тем математики, яка вимагає вміння «читати» рисунок і швидко виділяти ключові властивості графіка. На НМТ завдання цього типу зустрічаються дуже часто, оскільки вони дозволяють перевірити комплексне розуміння теми: від визначення координат точок перетину з осями до аналізу поведінки складних періодичних процесів. Вміння візуально оцінювати парність, монотонність та область значень функції дозволяє значно заощадити час на іспиті, уникаючи громіздких обчислень.
На цій сторінці ми розберемо реальні завдання НМТ та ЗНО. Ви навчитеся працювати з графічними ескізами різних типів: лінійними, квадратичними, тригонометричними та показниковими функціями. Тут зібрано приклади на знаходження нулів функції, визначення значень у конкретних точках, а також завдання на геометричні перетворення графіків, такі як паралельне перенесення вздовж осей координат.
Завдання 1. Укажіть функцію, графік якої проходить через початок координат.
Щоб перевірити, чи належить точка (0; 0) графіку функції, достатньо підставити її координати в рівняння функції.
А) 0 = 0 - 1. Не є правильним.
Б) 0 = 1 - 0. Не є правильним.
В) 0 = 1. Не є правильним.
Г) 0 = -1. Не є правильним.
Д) 0 = 0. Є правильним.
Оскільки в точці перетину графіка функції з віссю х у = 0, то маємо рівняння 2х - 2 = 0, звідки 2х = 2 і х = 1. Маємо точку (1; 0).
Лінійна функція має вигляд y = kx + b, тобто із запропонованих обираємо у = 2х.
Оскільки графік функції паралельний осі абсцис, то функція має вигляд у = а. Так як графік функції проходить через точку А(-2; 3), для якої у = 3, то маємо лінійну функцію у = 3.
Якщо точка належить графіку функції, то її координати повинні задовільняти рівнянню функції. Підставимо запропоновані варіанти:
А) 5 + 22 - 2 = 70. Функція не визначена при x = 2.
Б) 5 + 11 - 2 = 6-1 = -6 ≠ 6
В) 5 - 3-3 - 2 = 2-5 = -0,4 ≠ 0,4
Г) 5 + 00 - 2 = 5-2 = -2,5 ≠ 2,5
Д) 5 + 44 - 2 = 92 = 4,5. Підходить, отже ця точка належить графіку функції.
Якщо графік паралельно переноситься вздовж осі у, то це перетворення f(x) + a. Оскільки переносимо вниз на 3 одиниці, то маємо а = -3. Отже це перетворення f(x) - 3.
Якщо графік паралельно переноситься вздовж осі х, то це перетворення f(x + a). Оскільки переносимо праворуч на 2 одиниці, то маємо а = -2. Отже це перетворення f(x-2).
2 y = x² + 3
3 y = cosx
Б паралельний осі х
В розташований у всіх координатних чвертях
Г має лише одну спільну точку з графіком рівняння х² + у² = 9
Д симетричний відносно початку координат
1) Графік логарифмічної функції не перетинає вісь у.
2) Графіком функції є парабола, перенесена на 3 одиниці вгору, тому вона має лише одну спільну точку з графіком рівняння х² + у² = 9 (точка (0; 3).
3) Графік функції розташований у всіх координатних чвертях.
2 Графік функції y = √x
3 Графік функції y = cosx
Б має з графіком рівняння x² + y² = 9 лише одну спільну точку
В симетричний відносно осі у
Г симетричний відносно початку координат
Д не має спільних точок із графіком рівняння x = 0
1) Функція y = -x³ є непарною (у(-х) = -(-x)³ = x³ = -у(х)), а графік непарної функції симетричний відносно початку координат
2) Графік функції y = √x розміщений у першій координатній чверті та проходить через початок координат. Він перетинає коло x² + y² = 9 лише в одній точці.
3) Функція y = cosx є парною функцією, а графік парної функції симетричний відносно осі у.
2 М(0; -1)
3 N(-1; 0)
4 K(0; 1)
Б y = ctgx
В y = tgx
Г y = √x - 1
Д y = 2ˣ
Підставимо у функції координати точок, і з'ясуємо, коли отримаємо правильну рівність.
1) О(0; 0) А) 2 · 0 + 2 = 0 + 2 = 2 ≠ 0. Б) ctg0 не існує. В) tgx = 0. Підходить. Маємо першу відповідь і у наступних перевірках вже не розглядаємо В.
2) М(0; -1) А) 2 · 0 + 2 = 0 + 2 = 2 ≠ -1. Б) ctg0 не існує. Г) y = √0 - 1 = 0 - 1 = -1. Підходить. Маємо другу відповідь і у наступних перевірках вже не розглядаємо Г.
3) N(-1; 0) А) 2 · (-1) + 2 = 0. Підходить. Маємо третю відповідь і у наступних перевірках вже не розглядаємо А.
4) K(0; 1) Б) ctg0 не існує. Д) 2⁰ = 1. Підходить. Маємо четверту відповідь.
2 y = 2ˣ
3 y = 2x + 1
4 y = 1x
Б одна
В дві
Г три
Д чотири
1) Підставимо х = 0. Маємо 0² - 4 = -4. Точка (0; -4). Підставимо y = 0. Маємо x² - 4 = 0, звідки x² = 4 і х = ±2. Маємо ще дві точки (-2; 0) та (2; 0). Отже, дана функція має три точки перетину з осями координат.
2) Підставимо х = 0. Маємо 2⁰ = 1. Точка (0; 1). Підставимо y = 0. Маємо 2ˣ = 0. Дане рівняння не має розв'язків (2ˣ завжди більше 0). Отже, дана функція має одну точку перетину з осями координат.
3) Підставимо х = 0. Маємо 2 · 0 + 1 = 1. Точка (0; 1). Підставимо y = 0. Маємо 2x + 1 = 0, звідки 2x = -1 і х = -0,5. Маємо ще одну точку (-0,5;0). Отже, дана функція має дві точки перетину з осями координат.
4) Графіком даної функції є гіпербола, графік якої не перетинає жодну з осей координат.
2 y = 2⁻ˣ
3 y = -2x
4 y = ctgx
Б одна
В дві
Г три
Д безліч
1) Підставимо x = 0. Маємо 0³ - 1 = -1. Точка (0; -1). Підставимо y = 0. Маємо x³ - 1 = 0, звідки x³ = 1 і х = 1. Маємо ще точку (1; 0). Отже, дана функція має дві точки перетину з осями координат. Або графіком є кубічна парабола, зміщена на 1 вниз і маємо за графіком дві точки перетину.
2) Підставимо x = 0. Маємо 2⁰ = 1. Точка (0; 1). Підставимо y = 0. Маємо 2⁻ˣ = 0. Дане рівняння не має розв'язків (2⁻ˣ завжди більше 0). Отже, дана функція має одну точку перетину з осями координат. (Або графік показникової функції завжди має з осями лише одну точку перетину).
3) Графіком даної функції є гіпербола, графік якої не перетинає жодну з осей координат.
4) Графіком даної функції є котангенсоїда, яка з періодом Т = π перетинає вісь Ох. Маємо безліч точок перетину.
2 y = 5ˣ
3y = √x
4y = sinx
Б лише одна
В лише дві
Г лише три
Д більше чотирьох
1) Оскільки коефіцієнти біля цих прямих різні, то вони перетинаються, отже вони мають 1 спільну точку
2) Дана функція розміщена у верхній половині координатної площини, пряма у = x5 при х < 0 розміщена в нижній частині координатної площини, а в іншій частині зростає повільніше, ніж показникова функція, тому вони не мають спільних точок.
3) Одразу видно, що вони мають спільну точку (0; 0), після якої корінь спочатку стрімко зростає, а потім, після точки (1;1) зростає повільніше. Тому графік даної функції буде мати ще одну спільну точку з прямою (це точка (25; 5)). Отже, маємо 2 спільні точки.
4) Якщо намалювати синусоїду та пряму, видно, що вони мають 3 спільні точки.
2 у = 2х - 5
3 y = 3x
Б графік функції розташований лише в першій координатній чверті
В функція набуває від’ємного значення в точці х = 2,4
Г графік функції проходить через початок координат
Д графік функції симетричний відносно початку координат
1) Графіком даної функції є парабола, переміщена на 3 одиниці вгору, тому графік даної функції симетричний відносно осі у.
2) у(2,4) = 2 · 2,4 - 5 = 4,8 - 5 = -0,2.
3) Графіком даної функції є гіпербола, яка симетрична відносно початку координат.
2 найменшого значення функція набуває в точці х = -2
3 областю визначення функції є множина (-∞; 2)U(2; +∞)
4 графік функції симетричний відносно осі у
Б у = (х + 2)²
В у = 3ˣ
Г y = |x|
Д y = x
1) Шукаємо, в яку функцію замість х можна підставити 0 і отримати 1. Це 3⁰ = 1.
2) Найменшого значення набувають лише Б і Г. В точці -2 набуває графік Б.
3) Розрив у точці 2 має лише гіпербола А.
4) Симетричним відносно у є графік модуля Г.
2 Графік функції у = cosx
3 Графік функції у = 4 - х²
4 Графік функції у = log₃x
Б є симетричним відносно початку координат
В має безліч спільних точок з віссю х
Г не має спільних точок з віссю х
Д проходить через точку (1;3)
1) Оскільки в рівнянні функції відсутній х, то це пряма, паралельна осі х, а отже, не має з нею спільних точок.
2) Графік функції періодично перетинає вісь х, тому має з нею безліч спільних точок.
3) Якщо замість х підставити 1 маємо у = 4 - 1 = 3, тому графік функції проходить через точку (1; 3).
4) Графік логарифмічної функції не перетинає вісь у.
2 Графік функції у = 2х + 3
3 Графік рівняння 2х + 6 = 0
4 Графік функції у = х - 4
Б не має спільних точок з графіком функції у = x² - 5
В утворює з додатним напрямом осі х тупий кут
Г паралельний прямій у - х = 0
Д перетинає коло, задане рівнянням x² + y² = 4
1) Оскільки коефіцієнт біля х від'ємний, то пряма утворює з додатним напрямом осі х тупий кут.
3) Оскільки в рівнянні відсутній у, то його графік є вертикальною прямою x = −3, яка не перетинає вісь Oy.
4) Якщо у відповіді Г перенести х вправо, ми отримаємо у = х. Тобто коефіцієнт біля х у Г і функції 4 однакові, тому дані прямі паралельні.
2) Залишилося два варіанти відповідей: Б і Д. Графіком функції є пряма у = 2х, піднята на 3 одиниці вгору, тому вона точно перетинає параболу , перенесену на 5 одиниць вниз. Тому відповідь Б не підходить і правильна відповідь Д.
2 Пряма у = -4
3 Пряма у = 2х + 4
4 Пряма у = х
Б не має спільних точок з графіком функції у = x² - 1
В перетинає графік функції у = 3ˣ у точці з абсцисою х₀ = 2
Г є паралельною осі у
Д є бісектрисою І і ІІІ координатних чвертей
3) У прямих у = 2х + 4 та у = 2х однакові коефіцієнти біля х, тому вони паралельні. Маємо пару 3-А.
2) Пряма у = -4 проходить через точку (0; -4) паралельно осі х. Тому вона не перетинає параболу у = x² - 1, гілки якої спрямовані вгору і вершина якої (0; -1). Маємо пару 2-Б
4) Пряма у = х є бісектрисою І і ІІІ координатних чвертей, тому маємо пару 4-Д
1) Для прямої у = 4,5х при х = 2 у = 9 та для функції у = 3ˣ при х = 2 у = 9, отже графіки цих функцій перетинаються в точці з абсцисою х = 2. Маємо пару 1-В.
2 у = х + 1
3 у = -1x
4 у = cosх
Б III та IV
В I,II та III
Г I,III та IV
Д I,II,III та IV
1) Графіком є парабола, гілки якої спрямовані вниз, а вершина зміщена на 1 одиницю вниз. Тому графік займає нижню частину координатної площини, тобто IІI та IV координатні чверті.
2) Графіком є пряма у = х, переміщена на 1 одиницю угору, тому вона проходить через всі чверті крім IV.
3) Графіком є гіпербола. Оскільки є знак "-", то вона розміщена у II та IV координатних чвертях.
4) Графік проходить через всі координатні чверті.
2 графік функції y = cosx паралельно перенесли вздовж осі Оу на дві одиниці вниз
3 графік функції y = cosx стиснули до осі Ох у два рази
4 графік функції y = cosx стиснули до осі Оу у два рази
Б y = 12cosx
В y = cos(x-2)
Г y = cos(x+2)
Д y = cosx - 2
1) Оскільки переносимо уздовж осі Ох на дві одиниці ліворуч, то до х потрібно додати 2. Маємо y = cos(x+2).
2) Оскільки переносимо уздовж осі Оу на дві одиниці вниз, то від функції потрібно відняти 2. Маємо y = cosx - 2.
3) Оскільки графік функції y = cosx стиснули до осі Ох у два рази, то потрібно функцію помножити на 12. Маємо y = 12cosx.
4) Оскільки графік функції y = cosx стиснули до осі Оу у два рази, то потрібно х помножити на 2. Маємо y = cos(2x).
Так як графік проходить через точку, то її координати задовольняють рівнянню функції. Підставимо їх. Маємо 4 = √2х₀² + х₀ + 1
16 = 2x₀² + x₀ + 1
2x₀² + x₀ - 15 = 0
D = 1² - 4 · 2 · (-15) = 1 + 120 = 121
x₀ = -1 - √1212 · 2 = -1 - 114 = -124 = -3 або x₀ = -1 + √1212 · 2 = -1 + 114 = 104 = 2,5
Так як за умовою х₀ > 0, то маємо лише одну відповідь 2,5.
Коментарі