Теорія ймовірностей — це розділ математики, який допомагає оцінити шанси настання певних подій у світі, де панує випадковість. Вміння обчислювати ймовірність за класичною формулою є фундаментальною навичкою для успішного складання НМТ, адже такі задачі зустрічаються в кожному екзаменаційному варіанті. Розуміння суті сприятливих подій та загальної кількості випадків дозволяє швидко знаходити правильні відповіді навіть у складних життєвих сценаріях: від лотерей до оцінювання ризиків у повсякденному житті.
На цій сторінці ми розглянемо реальні завдання НМТ та ЗНО, включаючи аналіз демонстраційних варіантів та тестів минулих років. Ви навчитеся працювати з класичним означенням ймовірності, використовувати правила додавання та множення для незалежних подій, а також розв'язувати задачі на вибір об'єктів із груп. Тут зібрано все необхідне для підготовки: від простих прикладів з монетами та гральними кубиками до багатокрокових задач на відсотки та статистичні дані.
Маємо всього 20 ∙ 6 = 120 місць. В кожному ряду підходить лише 2 місця (біля проходу з кожного боку), тобто всього 20 ∙ 2 = 40 місць. За формулою ймовірності події Р(А) = 40120= 13.
Завдання 2. Із гаманця, у якому лежать 5 монет номіналом по 10 копійок, 12 монет — по 25 копійок, 3 монети — по 1 гривні, беруть навмання одну монету. Обчисліть ймовірність того, що її номінал буде менше 50 копійок.
Маємо всього 5 + 12 + 3 = 20 монет. Умові задачі відповідають лише 5 + 12 = 17 монет. Тоді ймовірність того, що номінал монети буде менше 50 копійок дорівнює P(A) = 1720.
Маємо 12 - 4 = 8 фруктових морозив. Тоді ймовірність того, що вибраний навмання покупцем один вид морозива буде фруктовим дорівнює P(A) = 812 = 23.
Нехай виграшних білетів х. Тоді ймовірність того, що навмання вибраний білет із цієї партії буде виграшним, дорівнює P(A) = x300, що дорівнює 0,2 за умовою. Отже, маємо рівняння x300 = 0,2, звідки х = 300 · 0,2 = 60. Тоді білетів без виграшу 300 - 60 = 240.
Маємо 10 виграшних білетів з 10 + 290 = 300 білетів. Тоді ймовірність того, що перший придбаний білет цієї лотереї буде виграшним дорівнює P(A) = 10300 = 130.
Маємо 16 - 6 = 10 детективів. Тоді ймовірність того, що перша книга, навмання взята з полиці, буде детективом дорівнює P(A) = 1016 = 58.
Маємо в даному числі 2 п'ятірки. Тоді ймовірність того, що в цьому числі буде видалено цифру 5 дорівнює P(A) = 28 = 14.
Остання цифра може бути будь-яка, тому маємо 10 варіантів для неї. Передостання цифра може бути будь-яка, окрім рівної останній. Тому маємо 9 варіантів. За правилом множення маємо 90 можливих варіантів, а підходить лише 1. Тоді ймовірність того, що з першої спроби він отримає доступ до системи дорівнює P(A) = 190.
За умовою майстер обслуговує перший або третій верстат 20% + 50% = 70% робочого часу. Тоді ймовірність того, що в навмання вибраний момент робочого часу майстер обслуговує перший або третій верстат дорівнює 70 : 100 = 0,7.
Нехай ймовірність того, що переможе Антон, дорівнює х. Тоді ймовірність того, що переможе Микола, дорівнює х , а ймовірність того, що переможе Наталя, дорівнює 2х. Разом всі ці події утворюють повний простір подій (інших подій не може бути), тому маємо х + х + 2х = 1, звідки 4х = 1 і х = 1:4 = 0,25. Отже, ймовірність того, що президентом школи оберуть Миколу, дорівнює 0,25.
Всього у класі 15 + 11 = 26 учнів. Тому поруч з Дариною може сісти будь-хто з 25 учнів. Нам потрібні лише дівчинки, яких без Дарини 14. Ймовірність того, що Дарина сидітиме за однією партою з дівчинкою, дорівнює 1425 = 14 · 425 · 4 = 56100 = 0,56.
Оцінку А мають 6 студентів, B - 8, C - 7, D - 4, E - 5, F - 2. Всього 6 + 8 + 7 + 4 + 5 + 2 = 32 роботи. Тоді ймовірність того, що першою буде відібрано роботу з оцінкою D, дорівнює 432 = 18 = 0,125 ≈ 0,13.
Ймовірність того, що студент, вибраний з 1 групи, мешкає у гуртожитку, дорівнює 624 = 14 = 0,25. Ймовірність того, що студент, вибраний з 2 групи, мешкає у гуртожитку, дорівнює 1428 =12 = 0,5. Так як обираємо і з першої, і з другої групи, то за правилом множення маємо 0,25 · 0,5 = 0,125.
Нехай імовірність того, що спортсмен не улучить у мішень, дорівнює х. Тоді імовірність того, що спортсмен улучить у мішень, дорівнює 7х. Оскільки ці події є протилежними, то сума їх імовірностей дорівнює 1. Маємо х + 7х = 1, звідки 8х = 1. Тоді х = 1 : 8 = 0,125. Імовірність того, що спортсмен улучить у мішень 1 - 0,125 = 0,875.
Оскільки імовірність того, що вибрали чоловіка і імовірність того, що вибрали жінку є протилежними подіями, то сума їх імовірностей дорівнює 1. Тоді імовірність того, що вибрали жінку дорівнює 1 - 27 = 57. Кількість жінок відноситься до кількості чоловіків так же, як і імовірності їх обрати. Маємо відношення 57 : 27 = 57 · 72 = 52 = 2,5.
Маємо m + 3 цукерок. Тоді ймовірність того, що навмання витягнута з торбинки цукерка є з молочного шоколаду дорівнює P(A) = 3m + 3. За умовою ця ймовірність менша за 0,25, отже маємо нерівність 3m + 3 < 0,25. Оскільки кількість цукерок є додатнім числом, то m + 3 є додатним числом і ми можемо помножити обидві частини нерівності на цей вираз, не змінюючи при цьому знак нерівності. Маємо:
3 < 0,25 · (m + 3)
12 < m + 3 (помножили обидві частини нерівності на 4)
12 - 3 < m
m > 9. Найменшим числом, що задовольняє цій нерівності, є число 10.
За умовою інформаційним табло обладнано n6 автобусів. Пізніше їх стало n6 + 4 = n + 246. Тоді ймовірність того, що навмання вибраний автобус з інформаційним табло дорівнює P(A) = n + 246n = n + 246n. За умовою ця ймовірність дорівнює 0,25, отже маємо рівняння n + 246n = 0,25
n + 24 = 6n · 0,25
n + 24 = 1,5n
24 = 0,5n
n = 48.
Імовірність того, що гурт з України виступатиме першим, дорівнює 125 = 0,04, а ймовірність того, що порядковий номер виступу гурту з Чехії буде парним, дорівнює 1224 = 0,5 (маємо 12 парних порядкових номерів з 24, що залишилися після вибору номера 1 (непарного) для України). Тоді, за правилом множення, імовірність того, що на цьому фестивалі гурт з України виступатиме першим, а порядковий номер виступу гурту з Чехії буде парним, дорівнює 0,04 · 0,5 = 0,02.
Маємо 3 бідони з квітковим медом з 12. Тоді імовірність того, що перший навмання відкритий бідон буде містити квітковий мед дорівнює P(A) = 312 = 14 = 0,25.
Маємо 80 - 44 = 36 цукерок з білого шоколаду. Тоді ймовірність того, що навмання взята цукерка з коробки буде з білого шоколаду дорівнює P(A) = 3680 = 920 = 45100 = 0,45.
Коментарі