Трикутники та їх властивості — це фундамент геометрії, без якого неможливо уявити успішне складання НМТ. Розуміння класифікації трикутників, знання особливостей їхніх медіан, бісектрис та висот дозволяє розв'язувати задачі, які на перший погляд здаються громіздкими. Вміння швидко застосовувати теореми синусів та косинусів, а також знання метричних співвідношень у прямокутному трикутнику є ключем до високого бала на іспиті.
На цій сторінці ми розглянемо реальні завдання НМТ та ЗНО, включаючи найсвіжіші демонстраційні варіанти. Ви навчитеся працювати з центрами вписаних і описаних кіл, використовувати властивості середньої лінії та знаходити невідомі елементи фігур через тригонометричні функції. Тут зібрано все: від ознак подібності до складних комбінованих задач на периметри та площі.
- За кутами
- Гострокутний - всі кути гострі (якщо a, b, c - сторони трикутника, причому с - найбільша, то c²<a² + b²).
- Прямокутний - один з кутів прямий (якщо a, b, c - сторони трикутника, причому с - найбільша, то c² = a² + b²).
- Тупокутний - один з кутів тупий (якщо a, b, c - сторони трикутника, причому с - найбільша, то c²>a² + b²).
- За сторонами
- Різносторонній - всі сторони різні.
- Рівнобічний - дві сторони рівні (називаються бічними, третя - основою).
- Рівносторонній (правильний) - всі сторони рівні.
Основні елементи трикутників
- Медіана - відрізок, який сполучає вершину трикутника з серединою протилежної сторони (ділить сторону навпіл). Медіани трикутника перетинаються в одній точці і точкою перетину діляться у відношенні 2:1, починаючи від вершини.
- Висота - відрізок, який проведений з вершини трикутника перпендикулярно до протилежної сторони.
- Бісектриса - відрізок, який проведено з вершини до протилежної сторони і який ділить кут навпіл. Бісектриси трикутника перетинаються в одній точці і ділять протилежну сторону на відрізки, пропорційні прилеглим сторонам трикутника (якщо АК - бісектриса трикутника АВС, то ВК:КС = АВ:АС).
- Середня лінія трикутника - відрізок, який сполучає середини двох сторін трикутника. Середня лінія трикутника паралельна третій стороні трикутника і дорівнює її половині.
- Гіпотенуза - найбільша сторона прямокутного трикутника (лежить напроти прямого кута), катети - дві інші сторони прямокутного трикутника.
- Центр кола, описаного навколо трикутника, знаходиться в точці перетину серединних перпендикулярів. В прямокутному трикутнику він знаходиться на середині гіпотенузи.
- Центр кола, вписаного в трикутник, знаходиться в точці перетину бісектрис трикутника.
Розв'язування трикутників (знаходження невідомих елементів трикутника за відомими)
- У трикутника сума всіх кутів дорівнює 180°.
- У правильного трикутника всі кути дорівнюють 60°.
- У рівнобедреного трикутника кути при основі рівні.
- Теорема синусів: відношення сторін до синусів протилежних кутів рівні \frac{AB}{sin\angle{C}} = \frac{AC}{sin\angle{B}} = \frac{BC}{sin\angle{A}}
- Теорема косинусів: квадрат сторони дорівнює сумі квадратів двох інших сторін без подвоєного добутку цих сторін на косинус кута між ними AB² = AC² + BC²-2 · AC · BC · cos∠C.
- Для прямокутного трикутника: квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів (теорема Піфагора) AB² = AC² + BC² (за умови, що гіпотенуза АВ).
- Співвідношення у прямокутному трикутнику: sinα = AC:AB, cosα = BC:AB, tgα = AC:BC, ctgα = BC:AC (АС - протилежний катет до кута, ВС - прилеглий катет до кута, АВ - гіпотенуза).
ІІ. Промінь AM ділить кут A навпіл.
ІІІ. Площі трикутників ABM і ACM рівні.
І. Так як медіана трикутника ділить сторону, до якої проведена, навпіл, то ВМ = МС. Твердження правильне.
ІІ. Медіана трикутника в загальному випадку не є бісектрисою кута, тому вона не ділить кут А навпіл. Твердження неправильне.
ІІІ. Розглянемо трикутники АВМ та АСМ. Ці трикутники мають однакові пари сторін: ВМ = МС так як АМ - медіана, АМ - спільна сторона. Кути між цими сторонами є суміжними. Тому, наприклад, ∠AMB = 180° - ∠AMC. Якщо використати формулу sin(180° - α) = sinα і формулу площі трикутника за двома сторонами та кутом між ними, маємо S_{ABM} = \frac{1}{2}\cdot{BM}\cdot{AM}\cdot{sin\angle{AMB}} = \frac{1}{2}\cdot{MC}\cdot{AM}\cdot{sin(180^\circ - \angle{AMC})} = \frac{1}{2}\cdot{MC}\cdot{AM}\cdot{sin\angle{AMC}} = S_{ACM}. Твердження правильне
Завдання 3. Які з наведених тверджень є правильними?
І. Cерединний перпендикуляр, проведений до сторони рівностороннього трикутника, ділить його на два рівних трикутники.
ІІ. Точка перетину серединних перпендикулярів, проведених до катетів прямокутного трикутника, є серединою його гіпотенузи.
ІІІ. Точка перетину серединних перпендикулярів, проведених до сторін будь-якого тупокутного трикутника, міститься всередині цього трикутника.
І. Серединний перпендикуляр, проведений в рівносторонньому трикутнику, є медіаною, висотою та бісектрисою. Так.
ІІ. Так
ІІІ. Точка перетину серединних перпендикулярів, проведених до сторін будь-якого тупокутного трикутника, міститься зовні цього трикутника. Ні
Зовнішній кут трикутника дорівнює сумі двох внутрішніх, не суміжних з ним. Тоді в ∆АВС ∠В + ∠С = 100°. Тоді ∠В = 100°-∠С = 100°-20° = 80°.
2 висота, проведена з вершини В
3 радіус кола, описаного навколо трикутника АВС
Б 7,5
В 8
Г 12
Д 12,5
1. Так як P∆АBС = АВ + ВС + АС, то АС = P∆АBС-АВ-ВС = 32-10-10 = 12 см.
2. Так як ∆АВС рівнобедрений, то висота ВК є медіаною. Тому АК = АС:2 = 12:2 = 6 см. З прямокутного ∆АВК за теоремою Піфагора ВК² = АВ²-АК² = 10²-6² = 100-36 = 64. Тоді ВК = 8 см.
3. S∆АBС = ½ AC∙BK = ½∙12∙8 = 6∙8 = 48 см². R = \frac{AB\cdot{BC}\cdot{AC}}{4S} = \frac{10\cdot{10}\cdot{12}}{4\cdot48} = \frac{10\cdot{10}}{4\cdot4} = (\frac{10}{4})^2 = 2,5^2 = 6,25.
2 ∠КВС
3 ∠ОКВ
Б 34°
В 42°
Г 66°
Д 72°
1. В прямокутному трикутнику сума гострих кутів 90°. Тоді в ∆АСВ ∠ВАС = 90°-∠АВС = 90°-24° = 66°.
2. Так як АК = КВ, то ∆АКВ рівнобедрений з основою АВ. Кути при основі рівнобедреного трикутника рівні, тому ∠КВА = ∠КАВ = 66°. ∠КВС = ∠КВА-∠АВС = 66°-24° = 42°.
3. Центр кола, описаного навколо прямокутного трикутника, знаходиться на середині гіпотенузи. Тоді АО = ОВ. Так як ∆АКВ рівнобедрений, то медіана КО є висотою і ∆КОВ - прямокутний. Тоді в прямокутному ∆КОВ ∠ОКВ = 90°-∠КВО = 90°-66° = 24°.
Завдання 7. Якому значенню серед наведених може дорівнювати довжина сторони АС трикутника АВС, якщо АВ = 3 см, ВС = 10 см.
Перевіримо виконання нерівності трикутника (a + b>c)
А) 3 + 3<10 - не підходить
Б) 5 + 3<10 - не підходить
В) 7 + 3 = 10 - не підходить
Г) 3 + 11>10, 3 + 10>11, 10 + 11>3 - підходить
Д) 3 + 10<15 - не підходить.
І. ∠А + ∠С<90°.
II. AB + BC<AC.
III. Центр кола, описаного навколо трикутника АВС, лежить поза його межами.
I. Так як кут тупий, то він більше 90°, тоді, враховуючи, що в трикутнику сума кутів дорівнює 180°, на суму двох інших кутів прилягає менше 90°. Правильно.
II. За нерівністю трикутника, сума двох сторін трикутника завжди більше за третю сторону. Не підходить.
III. Дійсно, в тупокутному трикутнику центр кола, описаного навколо нього, лежить поза його межами. Правильно.
BC² = AC² + AB²-2AC · AB · cosA
28² = x² + (x + 8)²-2x · (x + 8) · cos120°
28² = x² + x² + 16x + 64-2x · (x + 8) · (-0,5)
784 = 2x² + 16x + 64 + x² + 8x
784 = 3x² + 24x + 64
3x² + 24x + 64-784 = 0
3x² + 24x-720 = 0 |:3
x² + 8x-240 = 0
D = 8²-4 · 1 · (-240) = 64 + 960 = 1024.
x₁ = \frac{-8 + \sqrt{1024}}{2\cdot1} = \frac{-8 + 32}{2} = \frac{24}{2} = 12
x₂ = \frac{-8-\sqrt{1024}}{2\cdot1} = \frac{-8-32}{2} = \frac{-40}{2} = -20
Оскільки довжина сторони не може бути від'ємною, то маємо лише х = 12. Отже, АС = 12, тоді АВ = 12 + 8 = 20. Р = АВ + АС + ВС = 20 + 12 + 28 = 60 см.
Оскільки трикутник рівнобедрений і АВ = ВС, то ∠А = ∠С. Так як в трикутнику сума всіх кутів дорівнює 180°, то ∠А + ∠С = 180°-∠В = 180°-40° = 140°. Так як ці кути рівні і їх сума 140°, то кожен з них дорівнює 140°:2 = 70°. Тому кут ВАС дорівнює 70°.
Оскільки ВD - бісектриса кута В, то ∠СBD = ∠ABD = 35°. Тоді ∠B = 70°. Так як в трикутнику сума всіх кутів дорівнює 180°, то ∠C = 180°-∠В-∠A = 180°-70°-65° = 45°.
Оскільки трикутник рівносторонній, то кут АВС дорівнює 60°. Оскільки кут КВА, АВС і СВМ разом утворюють розгорнутий кут, то їх сума дорівнює 180°. Тоді ∠КВА = 180°-∠АВС-∠СВМ = 180°-60°-85° = 35°.
Оскільки косинус кута дорівнює відношенню прилеглого катета (b) до гіпотенузи (c), то cosα = \frac{b}{c}.
За теоремою синусів в трикутнику відношення сторін до синусів протилежних кутів рівні, тобто \frac{BC}{sinA} = \frac{AC}{sinB}. Підставимо у це відношення відомі величини і отримаємо \frac{BC}{sin50^o} = \frac{2}{sin70^o}, звідки ВС = \frac{2sin50^o}{sin70^o}.
MC² = 3² + \sqrt{2}²-2 · 3 · \sqrt{2}cos45°
MC² = 9 + 2-2 · 3 · \sqrt{2} · \frac{\sqrt{2}}{2}
MC² = 11-2 · 3
MC² = 11-6
MC² = 5
MC = \sqrt{5}см.
За теоремою Піфагора сума квадратів катетів прямокутного трикутника дорівнює квадрату гіпотенузи.
2 Трикутник, один із внутрішніх кутів якого дорівнює 30° , зображено на
3 Трикутник, у якого радіус описаного кола більший за 5 см, зображено на
Б рис. 2.
В рис. 3.
Г рис. 4.
Д рис. 5.
1)На рис.1 зображено трикутник, у якого дві сторони рівні, тоді кути при основі також рівні і дорівнюють (180°-60°):2 = 120°:2 = 60°. Отже цей трикутник є правильним і у ньому центри вписаного й описаного кіл збігаються.
2) На рис.3 зображено прямокутний трикутник, у якого катет дорівнює половині гіпотенузи, отже він лежить напроти кута 30°.
3) Знайдемо радіус кола описаного навколо трикутника з рис. 5 за формулою 2R = \frac{a}{sin\alpha} = \frac{6}{sin150^o} = \frac{6}{sin(180^o-30^o)} = \frac{6}{sin30^o} = \frac{6}{\frac{1}{2}} = 6 · 2 = 12. Звідси R = 12:2 = 6.
2 Якщо c² = a² + b²
3 Якщо a = c = \frac{b}{\sqrt{2}}
4 Якщо c² = a² + b²-2ab(-\frac{1}{2})
Б то ∠С = 45°
В то ∠С = 60°
Г то ∠С = 90°
Д то ∠С = 120°
1)Так як всі сторони рівні, то це рівносторонній трикутник, всі кути якого дорівнюють 60°.
2) Так як виконується теорема Піфагора, то даний трикутник прямокутний, причому с - гіпотенуза, отже кут С прямий.
3) Оскільки дві сторони рівні, то даний трикутник рівнобедрений. Так як виконується рівність b² = a² + c², то маємо прямокутний трикутник з прямим кутом В. В прямокутному рівнобедреному трикутнику гострі кути рівні 45°.
4) Маємо записану теорему косинусів, з якої косинус кута С дорівнює -\frac{1}{2}, отже кут С дорівнює 120°.
2 ∠ADC
3 кут між прямими АВ і AD
4 кут між бісектрисами кутів ВАС і CAD
Б 50°
В 60°
Г 65°
Д 70°
1)Так як трикутник АВС рівносторонній, то всі його кути дорівнюють 60°.
2) Так як в трикутнику сума всіх кутів 180°, і кут С в трикутнику ADC дорівнює 40°, то ∠ADC + ∠DAC = 180°-40° = 140°. Так як даний трикутник рівнобедрений, то кути при основі рівні. Так як їх сума дорівнює 140° і вони рівні, то кожен з них дорівнює 70°.
3) За малюнком кут між прямими АВ і AD дорівнює сумі кутів BAC і DAC, тобто 60° + 70° = 130°. Але кутом між прямими вважається менший із суміжних кутів, утворених цими прямими, тому кут між прямими знаходимо як 180°-130° = 50°.
4) За малюнком кут між бісектрисами кутів ВАС і CAD дорівнює сумі половин цих кутів (бісектриса поділяє кути навпіл), тому даний кут дорівнює половині сум кутів ВАС і CAD, тобто половині кута BAD. Маємо 130°:2 = 65°.
2 На якому рисунку зображено трикутник, один із внутрішніх кутів якого дорівнює 30°
3 На якому рисунку зображено трикутник, площа якого дорівнює 10см²?
4 На якому рисунку зображено трикутник, у якого діаметр описаного навколо нього кола дорівнює 10\sqrt{2}см?
Б Рис. 2.
В Рис. 3.
Г Рис. 4.
Д Рис. 5.
1) На рис. 1 маємо рівнобедрений трикутник, з кутом при вершині 60°, тому кути при основі дорівнюють (180°-60°):2 = 120°:2 = 60°. Отже цей трикутник рівносторонній і в нього центри вписаного й описаного кіл збігаються.
2) На рис. 3 показано прямокутний трикутник, в якого катет вдвічі менше гіпотенузи. Це означає що кут, який лежить напроти цього катета, дорівнює 30°.
3) На малюнку 5 показано трикутник, в якого сторона 3 + 7 = 10 і висота, проведена до цієї сторони 2. За формулою площі маємо S = 10 · 2:2 = 10.
4) Знайдемо радіус кола, описаного навколо трикутника на мал. 4 за формулою \frac{a}{sin\alpha} = 2R. Звідси 2R = \frac{10}{sin45^o} = \frac{10}{\frac{1}{\sqrt{2}}} = 10\sqrt{2}. Так як d = 2R, то d = 10\sqrt{2}см.
1600 + x² = 900 + 2500-100x + x²
1600 + x² = 3400-100x + x²
1600 = 3400-100x
100x = 3400-1600
100x = 1800
x = 18.
Отже, АО = 18, СО = 50-18 = 32. Ближча відстань 18.
Оскільки КМ||BC, то трикутники АКМ і АВС подібні. Для подібних трикутників відношення відповідних сторін однакові, отже \frac{AK}{AB} = \frac{KM}{BC}. Підставимо відомі значення і отримаємо \frac{6}{6 + 2} = \frac{KM}{10}. Звідси КМ = 6 · 10:8 = 7,5.
1. Визначте довжину катета АС (у см).
2. Визначте радіус (у см) кола, описаного навколо трикутника АВС.
2. Аналогічно ОР - середня лінія трикутника ВСМ і ВС = 2 · РO = 2 · 5 = 10 см. З прямокутного трикутника АВС за теоремою Піфагора АВ² = АС² + СВ² = 24² + 10² = 576 + 100 = 676, звідки АВ = 26 см. В прямокутному трикутнику радіус кола, описаного навколо нього, дорівнює половині гіпотенузи. Отже R = 26:2 = 13 см.
Коментарі