Що ж таке множина? Як виявляється, надати точного визначення неможливо. Можна лише охарактеризувати. Уявіть собі горду родину левів у савані або просто набір різнокольорових олівців. Що спільного між ними? Всі вони являються частинками одного цілого, що їх об’єднує. Саме таку сукупність об’єктів і називають множиною. Належність елемента а множині А позначається а∈А.
Отже, сподіваємось, для Вас вже поняття множини не становить загадки. Якщо ми з множини виділимо якусь частину, вона також може бути множиною і щоб вирізняти її від початкової множини, її називають підмножиною. Якщо множина А є підмножиною множини B, то це позначається A⊂B або в іншому напрямку B⊃A.
Для наочності множини часто зображують у вигляді кругів або овалів. Тоді, звичайно, підмножини зображувати у вигляді вкладених овалів.
Візьмемо множину A - множину учнів 10 класу. Серед учнів візьмемо лише дівчаток і утворимо з них множину B дівчаток класу. В даному випадку B⊂A.
Які ж операції можна здійснювати над множинами? Дізнатися про це нам допоможе Петрик.
Він забажав подарувати мамі на день народження малюнок. В шухляді він знайшов багато різних олівців: кольорові та прості, заточені та зламані. Тобто, як мі вже знаємо, з цих олівців можна утворити різні множини, наприклад, множина A - множина кольорових червоних олівців, множина B - множина заточених олівців, множина С - множина зламаних олівців.
Петрик подумав, що малювати можна лише заточеними олівцями і взяв їх, але потім подумав, що серед заточених олівців може не виявитися потрібного йому кольору, тоді він вирішив взяти ще всі кольорові олівці, що залишилися і за потреби заточити їх. Отже в нього зібрані олівці, що є або заточеними (множина А), або кольоровими (множина B), або одночасно і заточені і кольорові.
Така сукупність називається об’єднанням множин і позначається A∪B. Схематично позначається об’єднанням кіл. На даному малюнку об’єднанням множин є вся заштрихована частина.
Перебравши всі заточені олівці, він вирішив, що малювати простими олівцями він не буде і відібрав з них лише кольорові. Тобто він залишив олівці, що є одночасно і заточеними (множина А) і кольоровими (множина B). Така сукупність називається перерізом множин і позначається A∩B. Схематично позначається спільною частиною об’єднанням кіл. На малюнку вище перерізом множин є та частина, що має обидва типи штрихування (заштрихована в клітинку).
З об’єднанням і перерізом множин можна було зустрітися, вивчаючи розв’язування нерівностей та їх систем. При розв’язуванні нерівності методом інтервалів до відповіді включають всі заштриховані відрізки координатної прямої, тобто записували об’єднання множин. При розв’язуванні систем нерівностей, до відповіді включають ті частини координатної прямої, яка містить всі види штрихування - переріз множин.
А ={1,2,3,4,5,6}, В={2,4,6,8,10}. Знайти A∪B, A∩B.
Розв’язання. До A∪B включаємо ті елементи, що містяться хоча б в одній з множин. Тоді A∪B={1,2,3,4,5,6,8,10}. До A∩B відносять ті елементи, що містяться в обох множинах. Тоді A∩B={2,4,6}.
Діаграми Ейлера-Венна часто застосовують для розв’язування наступних задач.
Кожен учень в класі полюбляє читати книжки: фантастичні, пригодницькі чи історичні. Фантастику полюбляє читати 19 учнів, історичні - 11 учнів, пригодницькі - 17 учнів. Фантастику і історичні книжки полюбляє читати 7 учнів, історичні та пригодницькі - 6 учнів, фантастику та пригодницькі - 11 учнів. Всі 3 види книжок полюбляє читати 4 учня. Скільки учнів у класі?
Розв’язання. Зобразимо множини учнів, що полюбляють читати 3 види книжок у вигляді 3 кругів, що взаємно перетинаються.
Починати потрібно з тих, хто полюбляє все.
Оскільки всі книги читають 4 учня, тоді у місце, що знаходиться у всіх трьох колах ставимо число 4.
Тоді перебираємо тих, хто полюбляє по 2 типи:
- фантастику і історичні - 7, з них фантастику, історичні і пригодницькі - 4, тоді тих, хто читає лише фантастику і історичні: 7-4=3;
- історичні і пригодницьку - 6, з них фантастику, історичні і пригодницькі - 4, тоді тих, хто читає лише історичні і пригодницьку: 6-4=2;
- фантастику і пригодницьку - 11, з них фантастику, історичні і пригодницькі - 4, тоді тих, хто читає лише фантастику і пригодницьку: 11-4=7.
Залишилися ті учні, що читають лише книги певного типу.
- фантастику полюбляє 19 учнів, з них лише фантастику і історичні - 3 учня, фантастику і пригодницькі - 7 учнів, фантастику, пригодницькі і історичні - 4 учня. Тоді тих, хто читає лише фантастику:19-(3+7+4)=5;
- історичні полюбляє 11 учнів, з них лише фантастику і історичні - 3 учня, історичні і пригодницькі - 2 учні, фантастику, пригодницькі і історичні - 4 учня. Тоді тих, хто читає лише історію:11-(3+2+4)=2;
- пригодницькі полюбляє 17 учнів, з них лише пригодницькі і історичні - 2 учня, фантастику і пригодницькі - 7 учнів, фантастику, пригодницькі і історичні - 4 учня. Тоді тих, хто читає лише пригодницькі:17-(2+7+4)=4. Маємо таке коло.
Додамо всі цифри у діаграмі: 5+4+2+3+7+2+4=27 учнів. Отже, у класі навчається 27 учнів
Крім тих операцій над множинами, що вивчаються в школі, є ще декілька. Повернемося до прикладу з Петриком.
Коли з купки зламаних олівців (множини С) він забрав ще й кольорові (ті, що належать множині А), то залишилася купка, яку можна охарактеризувати так: всі олівці, що є зламаними, але не є кольоровими. На мові множин: всі елементи множини С, що не належать множині А. Така множина називається різницею множин і позначається С\А.
Коли Петрик зупинився лише на заточених кольорових олівцях, то залишилися олівці, які можна охарактеризувати так: вони або заточені і не кольорові, або кольорові і не заточені. На мові множин: належать або множині А, або множині B, але не належать їм одночасно. Така множина називається симетричною різницею і позначається AΔB.
Немає коментарів:
Дописати коментар