Історія харківської математичної школи в роботах І.О. Наумова

Наумовські читання: Збірник наукових праць. – Харків: ХНПУ, 2004. – Вип. 1. – 88 с. (с. 46-48)

Іван Олександрович Наумов – автор багатьох наукових робіт, присвячених різним темам. Серед них можна виділити праці, в яких він пише про засновників харківської математичної школи. Багато з цих робіт було опубліковано в різних журналах та збірниках, тезах наукових конференцій, на яких виступав І.О.Наумов з доповідями.

Особливе місце серед цих робіт займають праці, присвячені діяльності Дмитра Матвійовича Сінцова. Іван Олександрович багато писав про цього видатного математика, провів детальний аналіз його геометрич­них робот. Адже Дмитро Матвійович був засновником найсильнішої в ті часи харківської геометричної школи, мав багато учнів і послідовників. Серед праць Івана Олександровича Наумова про Д.М.Сінцова можна виді­лити такі, як: Д.М.Синцов( к 100-летию со дня рождения) (Украинский ма­тематический журнал, 20,2, Киев, 1968), Создание харьковской геометри­ческой школы Синцова (сб. « Наука и техника/вопросы истории и тео­рии/,\/ІІІ,ч.2, Ан СССР, Л.1973), Роль Синцова в распространении и разви­тии геометрии Лобачевского (сб. « Всесоюзная научная конференция не­евклидовой геометрии», Казань 30 июня – 2 июля 1976, тезисы докладов М., 1976) та багатьох інших.

Іван Олександрович також багато писав про дослідження, які прово­дили харківські математики. Більшість з них – роботи з різних розділів геометрії. Як показав І.О.Наумов, наші математики зробили великий вне­сок в розвиток диференціальної геометрії, розповсюдженні і розвитку гео­метрії Лобачевского та інших розділах.

Серед робот І.О.Наумова дуже багато праць, присвячених окремим нашим видатним землякам.

В статті “А.Ф. Павловський – професор математики Харківського університету”, яка була опублікована в тезах доповідей XXI звітної науко­вої конференції Харківського педагогічного інституту, Іван Олександрович описує життєдіяльність цього видатного учня відомого математика Т.Ф.Осиповського. Як говориться в статті, А.Ф.Павловському належить заслуга в пробудженні математичного таланту не менш видатного матема­тика Михайла Васильовича Остроградського.

Крім М.В.Остроградського, А.Ф.Павловський виховав ряд учнів, які пізніше стали професорами математики. Серед них – професори П.І.Котельніков (1809-1879) та М.О.Д’яченко (1809-1878). Як пише І.О.Наумов, завдяки Т.Ф.Осиповському та А.Ф.Павловському вже в перше 50-річчя викладання математики в Харківському університеті було поставлено на високому рі­вні. Це сприяло в подальшому неперервному зростанню математичної культури в університеті. Велика заслуга в цьому належить А.Ф.Павловському.

Є у І.О.Наумова і стаття, присвячена видатному математику , акаде­міку Сергію Натановичу Бернштейну. С.Н.Бернштейн почав свою викла­дацьку діяльність в Харківському університеті, працював в ньому більше 25 років і заснував відому харківську школу конструктивної теорії функ­цій. В статті говориться про те, що найбільшого розвитку в працях С.Н.Бернштейна отримало 3 напрямки:

• Магістерська дисертація "Исследование и интегрирование диф­ференциальных уравнений с частными производными второго порядка эллиптического типа" поклала початок великому циклу робіт з теорії ди­ференціальних рівнянь. Вчений розробив новий метод, який носить його ім’я, знаходження розв’язків рівнянь з частинними похідними другого по­рядку за відомими граничними умовами.
• Другий напрямок, який розвивався С.Н.Бернштейном, відно­ситься до теорії наближення функцій многочленами. Роботи в цьому на­прямку є подальшою глибокою розробкою теорії наближень П.Л. Чебишова.
• Третій напрямок, який отримав розвиток в працях С.Н.Бернштейна,– дослідження з теорії ймовірностей. В 1917 році С.Н.Бернштейн вперше дає аксіоматичну побудову теорії ймовірностей. В подальшому його роботи є продовженням і завершенням досліджень П.Л.Че­бишова, Маркова і Ляпунова з проблеми граничних теорем.
  

До 90-річчя з дня народження Миколи Михайловича Душина І.О.Наумов підготував роботу, присвячену цьому видатному математику. Як пише І.О.Наумов, М.М.Душин був учнем Д.М.Сінцова, тому його нау­кові інтереси відносяться до геометрії. М.М.Душин вивчав самопроективні або інтегральні криві Jacobi. Використовуючи теорію конексів, він дав кла­сифікацію особливих точок звичайних диференціальних рівнянь. За пропо­зицією Д.М.Сінцова М.М.Душин створив атлас креслень до проективної геометрії, а Д.М.Сінцов написав пояснювальний текст до атласу. Як навча­льний посібник, він не втратив цінності і в теперішній час, але, на жаль, як пише І.О.Наумов, був загублений.

Особливий інтерес для нас має робота "К истории физико-математи­ческого факультета ХГПИ им. Г.С. Сковороды". В ній І.О.Наумов наво­дить цікаві і достовірні дані про утворення нашого сучасного факультету, його спеціалізації, його викладацький склад. Велику частину роботи І.О.Наумов присвятив першому завідуючому кафедрою математики на фа­культеті професору Дмитру Захаровичу Гордевському, учню Д.М.Сінцова і своєму вчителю. Наукові інтереси Д.З.Гордевського відносились до дифе­ренціальної та проективної геометрій.

Таким чином, з усього вищевказаного слідує, що Іван Олександрович Наумов дуже багато часу присвятив вивченню діяльності наших видатних земляків-математиків. З його праць ви зможете дізнатися імена тих, хто складає славу нашого рідного краю як осередку математичної думки і математичної освіти, знайти багато цікавих фактів з їх життя та діяльності.