Іван Олександрович Наумов – автор багатьох наукових робіт, присвячених різним темам. Серед них можна виділити праці, в яких він пише про засновників харківської математичної школи. Багато з цих робіт було опубліковано в різних журналах та збірниках, тезах наукових конференцій, на яких виступав І.О.Наумов з доповідями.
Особливе місце серед цих робіт займають праці, присвячені діяльності Дмитра Матвійовича Сінцова. Іван Олександрович багато писав про цього видатного математика, провів детальний аналіз його геометричних робот. Адже Дмитро Матвійович був засновником найсильнішої в ті часи харківської геометричної школи, мав багато учнів і послідовників. Серед праць Івана Олександровича Наумова про Д.М.Сінцова можна виділити такі, як: Д.М.Синцов( к 100-летию со дня рождения) (Украинский математический журнал, 20,2, Киев, 1968), Создание харьковской геометрической школы Синцова (сб. « Наука и техника/вопросы истории и теории/,\/ІІІ,ч.2, Ан СССР, Л.1973), Роль Синцова в распространении и развитии геометрии Лобачевского (сб. « Всесоюзная научная конференция неевклидовой геометрии», Казань 30 июня – 2 июля 1976, тезисы докладов М., 1976) та багатьох інших.
Іван Олександрович також багато писав про дослідження, які проводили харківські математики. Більшість з них – роботи з різних розділів геометрії. Як показав І.О.Наумов, наші математики зробили великий внесок в розвиток диференціальної геометрії, розповсюдженні і розвитку геометрії Лобачевского та інших розділах.
Серед робот І.О.Наумова дуже багато праць, присвячених окремим нашим видатним землякам.
В статті “А.Ф. Павловський – професор математики Харківського університету”, яка була опублікована в тезах доповідей XXI звітної наукової конференції Харківського педагогічного інституту, Іван Олександрович описує життєдіяльність цього видатного учня відомого математика Т.Ф.Осиповського. Як говориться в статті, А.Ф.Павловському належить заслуга в пробудженні математичного таланту не менш видатного математика Михайла Васильовича Остроградського.
Крім М.В.Остроградського, А.Ф.Павловський виховав ряд учнів, які пізніше стали професорами математики. Серед них – професори П.І.Котельніков (1809-1879) та М.О.Д’яченко (1809-1878). Як пише І.О.Наумов, завдяки Т.Ф.Осиповському та А.Ф.Павловському вже в перше 50-річчя викладання математики в Харківському університеті було поставлено на високому рівні. Це сприяло в подальшому неперервному зростанню математичної культури в університеті. Велика заслуга в цьому належить А.Ф.Павловському.
Є у І.О.Наумова і стаття, присвячена видатному математику , академіку Сергію Натановичу Бернштейну. С.Н.Бернштейн почав свою викладацьку діяльність в Харківському університеті, працював в ньому більше 25 років і заснував відому харківську школу конструктивної теорії функцій. В статті говориться про те, що найбільшого розвитку в працях С.Н.Бернштейна отримало 3 напрямки:
- Магістерська дисертація "Исследование и интегрирование дифференциальных уравнений с частными производными второго порядка эллиптического типа" поклала початок великому циклу робіт з теорії диференціальних рівнянь. Вчений розробив новий метод, який носить його ім’я, знаходження розв’язків рівнянь з частинними похідними другого порядку за відомими граничними умовами.
- Другий напрямок, який розвивався С.Н.Бернштейном, відноситься до теорії наближення функцій многочленами. Роботи в цьому напрямку є подальшою глибокою розробкою теорії наближень П.Л. Чебишова.
- Третій напрямок, який отримав розвиток в працях С.Н.Бернштейна,– дослідження з теорії ймовірностей. В 1917 році С.Н.Бернштейн вперше дає аксіоматичну побудову теорії ймовірностей. В подальшому його роботи є продовженням і завершенням досліджень П.Л.Чебишова, Маркова і Ляпунова з проблеми граничних теорем.
До 90-річчя з дня народження Миколи Михайловича Душина І.О.Наумов підготував роботу, присвячену цьому видатному математику. Як пише І.О.Наумов, М.М.Душин був учнем Д.М.Сінцова, тому його наукові інтереси відносяться до геометрії. М.М.Душин вивчав самопроективні або інтегральні криві Jacobi. Використовуючи теорію конексів, він дав класифікацію особливих точок звичайних диференціальних рівнянь. За пропозицією Д.М.Сінцова М.М.Душин створив атлас креслень до проективної геометрії, а Д.М.Сінцов написав пояснювальний текст до атласу. Як навчальний посібник, він не втратив цінності і в теперішній час, але, на жаль, як пише І.О.Наумов, був загублений.
Особливий інтерес для нас має робота "К истории физико-математического факультета ХГПИ им. Г.С. Сковороды". В ній І.О.Наумов наводить цікаві і достовірні дані про утворення нашого сучасного факультету, його спеціалізації, його викладацький склад. Велику частину роботи І.О.Наумов присвятив першому завідуючому кафедрою математики на факультеті професору Дмитру Захаровичу Гордевському, учню Д.М.Сінцова і своєму вчителю. Наукові інтереси Д.З.Гордевського відносились до диференціальної та проективної геометрій.
Таким чином, з усього вищевказаного слідує, що Іван Олександрович Наумов дуже багато часу присвятив вивченню діяльності наших видатних земляків-математиків. З його праць ви зможете дізнатися імена тих, хто складає славу нашого рідного краю як осередку математичної думки і математичної освіти, знайти багато цікавих фактів з їх життя та діяльності.
Немає коментарів:
Дописати коментар