Аналіз функцій за їхніми графіками — це одна з найбільш наочних тем математики, яка вимагає вміння «читати» рисунок і швидко виділяти ключові властивості об'єкта. На НМТ завдання цього типу зустрічаються дуже часто, оскільки вони дозволяють перевірити комплексне розуміння теми: від визначення координат точок перетину з осями до аналізу поведінки складних періодичних процесів. Вміння візуально оцінювати парність, монотонність та область значень функції дозволяє значно зекономити час на іспиті, уникаючи громіздких обчислень.
На цій сторінці ми розберемо реальні завдання НМТ та ЗНО. Ви навчитеся працювати з графічними ескізами різних типів: лінійними, квадратичними, тригонометричними та показниковими функціями. Тут зібрано приклади на знаходження нулів функції, визначення значень у конкретних точках, а також завдання на геометричні перетворення графіків, такі як паралельне перенесення вздовж осей координат.
Завдання 1. НМТ 2026 (демо). На якому рисунку зображено ескіз графіка квадратичної функції, що набуває лише додатних значень на всій області визначення?
Перетворення у f(x-a), де a>0, переносить графік на a одиниць праворуч. Тоді сама ліва точка графіка переноситься в точку з абсцисою - 3 + 4 = 1, отже графік y = f(x – 4) лежить повністю в правій половині координатної площини, тобто в I та IV координатних чвертях.
2 Найменше значення функції y = f(x) на відрізку [1; 3] дорівнює
3 Найбільше ціле значення x, за якого справджується нерівність f(x)<0, дорівнює
Б 9.
В 6.
Г 7.
Д 5.
1. 7
2. 5
3. Маємо проміжок(5;7), найбільше ціле з нього 6
2 y = 1 – x2
3 y = cosx
Б лише одна
В лише дві
Г лише три
Д безліч
2. Три (т. А, В, С)
3. Одна (т. В)
Графік перетинає вісь х у точці, в якій х=3. Тоді маємо точку перетину (3; 0).
На графіку нулем функції є абсциса точки перетину графіка функції з віссю Ох. Точкою перетину є (-2; 0), отже нуль функції -2.
Завдання 8. На рисунку зображено графік функції y=f(x), визначеної на відрізку [-3;3]. Одна з наведених точок, абсциса якої є від’ємним числом, а ордината — додатним, належить цьому графіку. Укажіть цю точку.
Так як абсциса є від'ємним числом, а ордината додатним, то шукаємо точку з першим від'ємним числом і другим додатним. Це або Б або Г. З цих двох точок на графіку лежить лише (-1;2).
Графік перетинає вісь у у точці, в якій у=4. Тоді маємо точку перетину(0;4).
Нам потрібно знайти проміжок, де графік функції лежить нижче лінії у= -2. Це проміжок по х від 0 до 3.
Нулями функції є точки перетину графіка функції осі Ох. За малюнком маємо одну точку перетину осі Ох в точці х=1.

Нулями функції є точки перетину графіка функції осі Ох. За малюнком маємо одну точку перетину осі Ох, отже функція має лише 1 нуль на проміжку [1;8].

Оскільки даний графік симетричний відносно початку координат, то це графік непарної функції.

За малюнком графік зростає від початку до точки, у якої х=1. Отже, маємо проміжок [-3;1].

За малюнком графік зростає від початку до точки, у якої х=1. Отже, маємо проміжок [-5;1].

Шукаємо найвищу точку на малюнку. Це точка з у=5.

Для періодичної функції з періодом Т виконується рівність f(x)=f(x-T). Тоді f(5)=f(5-7)=f(-2)=4 (на графіку при х= -2 маємо у=4).

Значення цієї функції лежить в межах [-1;1], тому відповіді А та В не підходять. Для періодичної функції з періодом Т виконується рівність f(x)=f(x-T). Тоді f(5π)=f(5π-2π)=f(3π)=f(3π-2π)=f(π)= -1 (на графіку при х= π маємо у= -1).

Оскільки функція спадна, то коефіцієнт біля х від'ємний. Отже, маємо графік Д.
| А | Б | В | Г | Д |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Оскільки коефіцієнт біля х від'ємний, то функція спадає. Оскільки число без х дорівнює 3, то графік перетинає вісь Оу в точці 3. Отже, маємо графік Б.
| А | Б | В | Г | Д |
![]() |
|
![]() |
![]() |
![]() |
Оскільки коефіцієнт біля х від'ємний, то функція спадає. Оскільки число без х дорівнює 3, то графік перетинає вісь Оу в точці 3. Отже, маємо графік Д.

| А | Б | В | Г | Д |
| y=x2-2 | y=(x-2)2 | y=x2 | y=(x+2)2 | y=x2+2 |
За малюнком графік параболи перемістили на 2 одиниці ліворуч, отже, маємо графік у=(х+2)2.
| А | Б | В | Г | Д |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
За властивостями перетворень маємо графік параболи х2, який відобразили симетрично відносно осі Ох та підняли на 1 одиницю вгору. Маємо графік Д.
| А | Б | В | Г | Д |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
За властивостями перетворень маємо графік параболи х2, який перемістили на 1 одиницю праворуч, відобразили симетрично відносно осі Ох та підняли на 4 одиниці вгору. Маємо графік Д.
| А | Б | В | Г | Д |
|
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Оскільки рівняння не має коренів, то графік не перетинає вісь х. Тому це або Б), або Д). Оскільки коефіцієнт біля x2 (1) додатній, то гілки спрямовані вгору. Отже, відповідь Д.
| А | Б | В | Г | Д |
![]() |
|
![]() |
![]() |
![]() |
Графіком є гіпербола, розміщена в І та ІІІ координатних чвертях (5>0). Отже, відповідь Г.

На малюнку показано розташування точок. За ним маємо відповідь Г.


Оскільки функція зростаюча, то після точки (0;2) графіка цієї функції повинна йти точка, що є вище за неї. Такою точкою є лише точка L.

Маємо точку, для якої х від'ємний, а у додатний. В другій і третій функції від'ємні значення х не задовольняють ОДЗ, в четвертій при від'ємному х мали б від'ємний у. Залишаються перша та п'ята функція. В першій значення х та у відрізняються лише знаком, тобто відстані від точки до осей координат повинні бути однакові, а за малюнком різні. Отже, перша функція не підходить і залишається п'ята.
| А | Б | В | Г | Д |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
|
| А | Б | В | Г | Д |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Оскільки при перетворенні f(x-a) графік функції f(x) зміщується на а одиниць праворуч, то графік кореня потрібно перенести на 2 одиниці праворуч. Маємо графік Г.

Оскільки при перетворенні -f(x) графік функції f(x) симетрично відображається відносно осі Ох, то маємо наступний графік:

| А | Б | В | Г | Д |
|
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Оскільки при перетворенні f(-x) графік функції f(x) симетрично відображається відносно осі Оу, то графік кореня потрібно симетрично відобразити відносно даної осі. Маємо графік А.
| А | Б | В | Г | Д |
![]() |
|
|
![]() |
|
Оскільки при перетворенні f(x)-a графік функції f(x) зміщується на а одиниць вниз, то графік кубічної параболи потрібно перенести на 1 одиницю вниз. Маємо графік Г.
| А | Б | В | Г | Д |
![]() |
![]() |
|
|
|
Дана функція є зростаючою (3>1) і додатною. Маємо графік Г.
| А | Б | В | Г | Д |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Дана функція є спадною(0,5<1) і додатною. Маємо графік Б.
| А | Б | В | Г | Д |
![]() |
![]() |
|
|
|
Оскільки при перетворенні f(-x) графік симетрично відображається відносно осі Оу, то графік функції у=2х симетрично відображаємо відносно осі Оу. Маємо графік Б.

Оскільки значення функції лежать в межах [-2;2], то тригонометричну функцію помножено на число 2 за модулем. Оскільки на даному малюнку функція зростає, а на даному проміжку графік y=sinx зростає, y=cosx спадає, то це може бути y=sinx, помножений на 2, або y=cosx, помножений на -2. Із запропонованих варіантів є лише y=sinx, помножений на 2, тому відповідь А.

Оскільки значення функції лежать в межах [-2;2], то тригонометричну функцію помножено на число 2 за модулем. Оскільки на даному малюнку функція зростає, а на даному проміжку графік y=sinx зростає, y=cosx спадає, то це може бути y=sinx, помножений на 2, або y=cosx, помножений на -2. Із запропонованих варіантів є лише y=sinx, помножений на 2, тому відповідь А.
| А | Б | В | Г | Д |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Так як основа логарифма менша за 1, то маємо спадну функцію. Область визначення логарифмічної функції х∈(0;+∞). Отже маємо графік Д.
| А | Б | В | Г | Д |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Так як cos(x+2π)=cosx, то потрібно знайти графік y=cosx. Якщо не пам'ятати графік цієї функції, то простіше знайти його за значенням в точці 0. Так як cos0=1, то шукаємо графік, який проходить через точку (0;1). Це графік Б.
| А | Б | В | Г | Д |
![]() |
|
![]() |
|
![]() |
Оскільки перетворення f(x+a) переміщує графік функції на а одиниць вліво (при додатному а), а перетворення -f(x) симетрично відображає графік функції відносно осі Ох, то графік модуля переміщуємо на 3 одиниці ліворуч і симетрично відображаємо відносно осі Ох (перевертаємо). Маємо графік Г.

| А | Б | В | Г | Д |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Оскільки перетворення |f(x)| частину графіка, що розміщена нижче осі Ох симетрично відображає у верхню частину, то маємо графік А.

| А | Б | В | Г | Д |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Оскільки перетворення f(x+a) переміщує графік на а одиниць ліворуч (при додатному а), то графік функції переміщуємо на 1 одиницю ліворуч. Маємо графік Г.

Визначаємо, який з графіків f(x), а який g(x) (з'ясовуємо, які з них мають значення 0 при х= -8 та х=4) і визначаємо проміжок, де графік f(x) лежить нижче графіка g(x).


На малюнку ми бачимо 2 точки локального максимуму і 1 точку локального мінімуму, отже, маємо 3 точки екстремуму.

На малюнку ми бачимо точку локального максимуму при х= -1.

На малюнку ми бачимо точку локального максимуму при х= 1. При перетворенні у=f(x+3)-2 дана точка переміщується на 3 одиниці ліворуч та 2 одиниці униз. Тоді нове положення точки екстремуму в х=1-3= -2.

На малюнку ми бачимо 3 точки локального максимуму і 2 точки локального мінімуму, отже, маємо 5 точок екстремуму і відповідно 5 коренів рівняння f '(x)=0.

2
3
Б найменше значення функції на проміжку [1; 3] дорівнює 2
В функція є парною
Г графік функції не має спільних точок із графіком рівняння (х-3)2+(у-4)2=4
Д графік функції тричі перетинає пряму у=1
1) Графік функції не має спільних точок із графіком рівняння (х-3)2+(у-4)2=4 (коло з центром в точці (3;4) і радіусом 2).
2) Найменше значення функції на проміжку [1; 3] дорівнює 2.
3) Графік функції тричі перетинає пряму у=1.

2
3
Б функція є непарною
В функція не має точок екстремуму
Г функція набуває лише додатних значень
Д графік функції проходить через точку (3;-2)
1) Графік функції проходить через точку (3;-2).
2) Графік функції лежить над віссю Ох, тому функція набуває лише додатних значень.
3) Графік функції перетинає вісь Ох лише один раз, тому функція має лише один нуль.

2 На якому рисунку зображено графік парної функції?
3 На якому рисунку зображено графік функції, що має дві спільні точки з графіком функції у=log_{\frac{1}{3}}x
4 На якому рисунку зображено графік функції, що зростає на відрізку [-2;3]
Б рис. 2
В рис. 3
Г рис. 4
Д рис. 5
1) За малюнком через дану точку проходить рис.1. Маємо пару 1-А.
2) Графік парної функції симетричний відносно осі у. За малюнком це графік на рис. 2 Маємо пару 2-Б.
3) Графік логарифмічної функції при основі менше за 1 є спадною функцію, яка буде перетинати у двох точках графік на рис. 4. Маємо пару 3-Г.
4) Зростаючою функцією із відповідей, що залишилися, за малюнком є графік на рис. 3. Маємо пару 4-В.

2 рис. 2
3 рис. 3
4 рис. 4
Б графік функції є фрагментом графіка функції y=x2-1
В множиною значень функції є проміжок [-1;2]
Г функція спадає на проміжку [-2;2]
Д функція зростає на проміжку [-2;2]
1) За малюнком дана функція спадає на всьому проміжку визначення.
2) Даний графік є параболою, перенесеною на 1 одиницю униз, тобто це частина графіка y=x2-1.
3) Найменше значення функції -1 (в точці х=-2), найбільше значення функції 2 (в точці х=2). Отже, множина значень [-1;2].
4) За малюнком дана функція зростає на всьому проміжку визначення.
| Запитання |
| 1 у=х 2 у=\sqrt{x}-2 3 у=(\frac{1}{3})^x 4 y= -π |
| А | Б | В | Г | Д |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
1) Графік у=х є бісектрисою І та ІІІ координатних чвертей і тому не перетинає пряму на мал. А
2) Графік кореня, переміщений на 2 одиниці вниз знаходиться в правій частині координатної площини і тому не перетинає графіка на мал. В
3) Графік показникової функції лежить у верхній частині координатної площини і спадає (основа менше за 1). Із відповідей, що залишилися, він не перетинає графік на мал. Г.
4) Графік лежить у нижній частині координатної площини, проходить паралельно осі Ох і тому не перетинає графік на мал. Б

2 Функція, графік якої зображено на рис. 2
3 Функція, графік якої зображено на рис. 3
4 Функція, графік якої зображено на рис. 4
Б набуває найбільшого значення, що дорівнює 4
В є парною
Г має три нулі
Д має дві точки локального екстремуму
1) Оскільки графік функції симетричний відносно початку координат, то це графік непарної функції.
2) Графік даної функції має дві точки локального екстремуму
3) Оскільки графік функції перетинає вісь Ох у трьох точках, то дана функція має три нулі.
4) Оскільки графік функції симетричний відносно осі Оу, то це графік парної функції.

Б y=log2x
В y=(x-2)2
Г y=1+\frac{1}{x}
Д y=x3
1) Графік функції паралельний прямій у=х.
2) Даний графік проходить вище і лівіше від графіка логарифмічної функції.
3) Оскільки графік Г є гіперболою, переміщеною на 1 вгору, то вона не буде перетинати графік 3.
4) Оскільки пряма проходить в нижній половині координатної площини, то вона не буде перетинати параболу, переміщену на 2 праворуч.
2. y=ctgx
3. у=(\frac{1}{2})^x
4. y=\frac{1}{x}


2. f'(7)
3. найменше значення функції y=f(x) на її області визначення
4. y=\int_{1}^{3}f(x)dx
Б (-2;-0,5]
В (-0,5;2]
Г (2;4]
Д (4;+∞)
1) За малюнком при х=8 маємо у від 3 до 4.
2) Оскільки х=7 є точкою екстремуму, то в ній значення похідної дорівнює 0
3) Найнижча точка на графіку має у= -3,5.
4) Значення інтеграла дорівнює площі фігури, обмеженою лінією f(x) та x=1, x=3. За малюнком маємо приблизно дві половинки клітини, отже площа приблизно дорівнює 1. Оскільки на даному проміжку функція від'ємна, то і значення площі для обчислення інтеграла беремо зі знаком -. Маємо наближене значення інтегралу -1.
1. b>0,c>0.
2. b>0, c<0.
3. b<0,c>0.
4. b<0,c<0.
При х=0 маємо f(0)=c. За малюнком при х=0 маємо додатне значення у, тому с>0. Знайдемо похідну функції. Маємо f'(х)=4x3-2x+b. Тоді f'(0)=b. Оскільки за малюнком в точці х=0 функція спадає, то значення похідної в цій точці від'ємне. Отже, b<0.













































































Коментарі