Перейти до основного вмісту

Площі фігур

    Площі фігур
    Площа трикутника:
    • S=0,5absinα (Площа трикутника дорівнює половині добутку двох сторін на синус кута між ними)
    • S=0,5aha (Площа трикутника дорівнює половині добутку сторони на висоту, проведену до цієї сторони)
    • S=, p=(a+b+c):2 (Формула Герона)
    • S= (R-радіус описаного кола)
    • S=pr (r-радіус вписаного кола)
    Площа паралелограма:
    • S=absinα (Площа паралелограма дорівнює добутку двох сторін на синус кута між ними)
    • S=aha (Площа паралелограма дорівнює добутку сторони на висоту, проведену до цієї сторони)
    • S=0,5d1d2sinφ (Площа паралелограма дорівнює половині добутку діагоналей на синус кута між ними)
    Площа ромба:
    • S=absinα (Площа ромба дорівнює добутку двох сторін на синус кута між ними)
    • S=aha (Площа ромба дорівнює добутку сторони на висоту, проведену до цієї сторони)
    • S=0,5d1d2 (Площа ромба дорівнює половині добутку діагоналей)
    Площа прямокутника:
    • S=ab (Площа прямокутника дорівнює добутку сусідніх сторін)
    Площа квадрата:
    • S=a2(Площа квадрата дорівнює квадрату сторони)
    Площа трапеції:
    • S= (Площа трапеції дорівнює добутку половині суми основ на висоту)
    Площі подібних фігур:
    • S1:S2=k2 (Площа подібних фігур відносяться як квадрат коефіцієнта подібності)
  1. НМТ 2024. На стороні AD паралелограма ABCD вибрано точку K так, що AK : KD = 3 : 2, BK = CD (див. рисунок). Визначте площу паралелограма ABCD, якщо ∠AKB = α, BC = 20.
    АБВГД
    120tgα 160sinα 60cosα
    Показати відповідь
    Б.
  2. НМТ 2023. Менша сторона прямокутника дорівнює 4 см, а кут між його діагоналями - 60o (див. рисунок). Визначте площу (см2) прямокутника.
    АБВГД
    16 32
    Показати відповідь
    В.
  3. НМТ 2023. У паралелограмі ABCD ∠A=30o, бічна сторона АВ = 12 см. Сторона AD втричі більша за висоту, проведену до цієї сторони (див. рисунок). Визначте площу (см2) цього паралелограма.
    АБВГД
    54 108 216
    Показати відповідь
    В.Скористатись властивістю катета, який лежить навпроти кута 30o.

  4. Бісектриса кута А прямокутника ABCD перетинає сторону ВС в точці K. Обчисліть площу чотирикутника AKCD, якщо ВK = KС = 8 см.
    АБВГД
    48 см2 72 см2 96 см2 128 см2 192 см2
    Показати відповідь
    В

    Так як АК-бісектриса, то кути ВАК та DAK рівні. Кути ВКА та DAK рівні як внутрішні різносторонні при січній АК. Тоді кути ВАК та ВКА також рівні. Отже, трикутник ВАК є рівнобедреним і ВА=ВК=8 см.
    Чотирикутник AKCD є трапецією, в якій основи КС=8 см, AD=BC=BK+KC=8+8=16 см, висота CD=BA=8 см. За формулою площі трапеції SAKCD=(KC+AD)⋅CD:2=(8+16)⋅8:2=24⋅4=96 см2.
  5. Екрани телевізорів, зображених на рис.1 і 2, мають форму прямокутників, відповідні сторони яких пропорційні. Діагоналі екранів цих телевізорів дорівнюють відповідно 32 дюйма і 48 дюймів. Визначте, у скільки разів площа екрана телевізора, зображеного на рис. 2, більша за площу екрана телевізора, зображеного на рис.1.

    АБВГД
    в 1,5 рази у 16 разів у 2,56 рази у 4 рази у 2,25 рази
    Показати відповідь
    Д.
    Маємо подібні фігури з коефіцієнтом подібності 48:32=1,5. Площі подібних фігур відносяться як квадрат коефіцієнта подібності, тобто 1,52=2,25.
  6. У трикутнику АВС точка М — середина сторони ВС, АС=24 см (див. рисунок). Знайдіть відстань d від точки М до сторони АС, якщо площа трикутника АВС дорівнює 96 см2.

    АБВГД
    2 см 3 см 4 см 6 см 8 см
    Показати відповідь
    В.

    Проведемо висоту трикутника ВО. Оскільки М середина ВС і МР паралельний ВО, то МР - середня лінія трикутника ОВС. Тоді ВО=2МР=2d. Площа трикутника АВС знаходиться за формулою S=0,5AC⋅BO. Підставимо відомі значення і отримаємо 96=0,5⋅24⋅BO, звідки ВО=96:12=8 см. Так як ВО=2d, то d=АВ:2=8:2=4 см.
  7. На рисунку зображено паралелограм ABCD, площа якого дорівнює 60 см2. Точка М належить стороні ВС. Визначте площу фігури, що складається з двох зафарбованих трикутників.

    АБВГД
    45 см2 40 см2 35 см2 30 см2 20 см2
    Показати відповідь
    Г.
    Площа паралелограма ABCD S=AD⋅hAD=60 см2. Площа трикутника AMD S=0,5AD⋅hAD=0,5⋅60=30 см2 (висоти паралелограма та трикутника, проведені до сторони AD, рівні). Площа двох зафарбованих трикутників доповнює площу трикутника AMD до площі паралелограма ABCD. Тому їх площа дорівнює 60-30=30 см2.
  8. Менша сторона прямокутника дорівнює 16 м і утворює з його діагоналлю кут 60o. Середини всіх сторін прямокутника послідовно сполучено. Знайдіть площу утвореного чотирикутника.
    АБВГД
    64 м2 128 м2 128 м2 256 м2 256 м2
    Показати відповідь
    Б.

    З прямокутного трикутника ACD AD=CDtg60o=16. Тоді площа прямокутника ABCD S=AD⋅CD=16⋅16=256. Так як K і L середини АВ і ВС, то KB=16:2=8, BL=16. Тоді площа прямокутного трикутника KBL S=0,5KB⋅BL=0,5⋅8⋅8. Так як трикутники KBL, LCM, NDM, NAK рівні, то вони мають однакові площі. Тоді їх загальна площа . Ці трикутники доповнюють площу чотирикутника KLMN до площі прямокутника ABCD і площа чотирикутника KLMN дорівнює .
  9. У прямокутнику ABCD прямі m і n проходять через точку перетину діагоналей. Площа фігури, що складається з трьох зафарбованих трикутників, дорівнює 12 см2. Обчисліть площу прямокутника ABCD.

    АБВГД
    24 см2 30 см2 36 см2 42 см2 48 см2
    Показати відповідь
    Д.

    Так як трикутники КОМ і РОТ рівні, то площа фігури, що складається з зафарбованих трикутників дорівнює площі трикутника DOC. Трикутники АОВ і DOC рівні, тому рівні і їх площі. Оскільки синуси суміжних кутів рівні, АО=ОС, сторона DO у трикутників AOD і COD спільна, то площі цих трикутників також рівні. Отже, діагоналі прямокутника розбивають його на 4 трикутника, площі яких рівні і площа всього прямокутника S=4⋅12=48 см2.
  10. На рисунках (1-5) наведено інформацію про п’ять паралелограмів. До кожного початку речення (1-3) доберіть його закінчення (А-Д) так, щоб утворилося правильне твердження.

    Початок речення Закінчення речення
    1 Паралелограм, діагоналі якого перетинаються під прямим кутом, зображено на
    2 Паралелограм, менший кут якого дорівнює 300, зображено на
    3 Паралелограм, площа якого дорівнює 16, зображено на
    А рис. 1
    Б рис. 2
    В рис. 3
    Г рис. 4
    Д рис. 5
    Показати відповідь
    1-А, 2-Б, 3-Д.
    1) Так як у паралелограма на рис. 1 сусідні сторони рівні, то він є ромбом. У ромба діагоналі перетинаються під прямим кутом.
    2) У паралелограма на рис. 2 висота - катет, що дорівнює половині гіпотенузи, тому він лежить напроти кута в 300.
    3) Площа паралелограма на рис. 5 S=8⋅2=16.
  11. Квадрат ABCD й прямокутна трапеція BMNC лежать в одній площині (див. рисунок). Площа кожної із цих фігур дорівнює 36 см2, АМ = 15 см. Установіть відповідність між відрізком (1-3) і його довжиною (А-Д).

    Відрізок Довжина відрізка
    1 сторона квадрата ABCD
    2 висота трапеції BMNC
    3 менша основа трапеції BMNC
    А 2 см
    Б 3 см
    В 4 см
    Г 6 см
    Д 9 см
    Показати відповідь
    1-Г, 2-Д, 3-А.
    1) Так як площа квадрата S=R2, то АВ2=36, звідки АВ = 6 см.
    2) МВ = АМ-АВ = 15-6 = 9 см.
    3) Площа трапеції BMNC S=. Маємо рівняння
    =36
    =4
    MN+6=8
    MN=2 см.
  12. Установіть відповідність між геометричною фігурою (1-4) та її площею (А-Д).

    Геометрична фігура Площа геометричної фігури
    1 круг радіуса 4 см (рис. 1)
    2 півкруг радіуса 6 см (рис. 2)
    3 сектор радіуса 12 см з градусною мірою центрального кута 30o (рис. 3)
    4 кільце, обмежене колами радіусів 4 см і 6 см (рис. 4)
    А 12π см2
    Б 16π см2
    В 18π см2
    Г 20π см2
    Д 24π см2
    Показати відповідь
    1-Б, 2-В, 3-А, 4-Г.
    1) S=πR2=π⋅42=16π.
    2) S=0,5πR2=0,5π⋅62=0,5⋅36π=18π.
    3) S=πR2⋅α:360o=π⋅122⋅30o:360o=π⋅122:12=12π.
    4) S=πR2-πr2=π⋅62-π⋅42=36π-16π=20π.
  13. Установіть відповідність між геометричною фігурою (1-4) та її площею (А-Д).

    Геометрична фігура Площа геометричної фігури
    1ромб зі стороною 6 см і тупим кутом 120o
    2 квадрат, у який уписане коло радіуса 2 см
    3 паралелограм, одна сторона якого дорівнює 5 см, а висота, проведена з вершини тупого кута, ділить іншу сторону на відрізки завдовжки 4 см і 2 см
    4 прямокутник, більша сторона якого дорівнює 6 см й утворює з діагоналлю кут 30o
    А 12 см2
    Б 16 см2
    В 18 см2
    Г 12 см2
    Д 18 см2
    Показати відповідь
    1-Д, 2-Б, 3-В, 4-Г.
    1) S=6⋅6⋅sin120o=36⋅sin(180o-60o)=36sin60o= 36⋅ см2.
    2) d=2r=4 см. Тоді сторона квадрата також 4 см і S=42=16 см2
    3) За теоремою Піфагора маємо в прямокутному трикутнику катет, що є висотою паралелограма 3 см. Тоді, так як сторона паралелограма дорівнює 4+2=6 см, то площа S=6⋅3=18 см2.
    4) В прямокутному трикутнику невідомий катет, що є стороною прямокутника, дорівнює 6tg30o= 6⋅. Тоді площа прямокутника S=6⋅2.
  14. На рисунку зображено прямокутник ABCD й сектор KAD, у якому ∠KAD=90o. Площа сектора KAD дорівнює 100π см2. Дуга KAD перетинає сторону ВС в точці М, причому ВМ=16 см.

    1. Визначте довжину (у см) сторони AD.
    2. Обчисліть площу (у см2) прямокутника ABCD.
    Показати відповідь
    20; 240.
    1. Так як сектор KAD складає четверту частину кола з радіусом AD, то площа цього кола дорівнює 4⋅100π=400π см2. Так як площа цього кола S=πAD2, то маємо рівняння πAD2=400π, звідки AD= 20 см.
    2. В прямокутному трикутнику АВМ АМ=AD= 20 см. Тоді з прямокутного трикутника АВМ за теоремою Піфагора маємо:
    АМ2=АВ2+ВM2
    202=АВ2+162
    400=АВ2+256
    АВ2=400-256
    АВ2=144
    АВ=12 (см)
    Площа прямокутника ABCD S=АВ⋅AD=12⋅20=240 см2.
  15. На рисунку зображено прямокутник ABCD й коло, яке дотикається до сторони АВ й сторін ВС й AD в точках М і К відповідно. Периметр чотирикутника АВМК дорівнює 24 см, а довжина відрізка КС — 17 см.

    1. Визначте радіус (у см) кола.
    2. Обчисліть площу (у см2) прямокутника ABCD.
    Показати відповідь
    4; 152.
    1. Нехай радіус кола дорівнює х см. Тоді МК = 2х, а ВМ = х. Периметр чотирикутника АВМК Р=2(ВМ+МК)=2(х+2х)=6х, що дорівнює 24 см за умовою. Тому 6х=24, звідки х=24:6=4 см.
    2. МК=2х=2⋅4=8 см. З прямокутного трикутника КМС за теоремою Піфагора маємо:
    KC2=KM2+MC2
    172=82+MC2
    289=64+MC2
    MC2=289-64
    MC2=225
    MC=15 (см)
    ВМ=4 см. Тоді ВС=ВМ+МС=4+15=19 см. АВ=МК=8 см. Площа прямокутника ABCD S=АВ⋅ВС=8⋅19=152 см2.
  16. На папері в клітинку зображено трикутник АВС (див. рисунок). Вважайте, що кожна клітинка — квадрат зі стороною завдовжки 1 см. Знайдіть площу трикутника АВС.

    Показати відповідь
    7,5.
    За клітинками маємо основу трикутника 5 клітинок, тобто 5 см, висота, проведена до цієї сторони - 3 клітинки, тобто 3 см. Площа трикутника S=0,5⋅5⋅3=0,5⋅15=7,5 см.
  17. На рисунку зображено прямокутник ABCD та два кола, що мають зовнішній дотик. Коло із центром у точці О1 дотикається сторін АВ, ВС та AD, а коло із центром у точці О2 проходить через вершини С та D. Відстані від точки О2 до вершини С та сторони CD дорівнюють 20 см та 12 см відповідно.

    1. Визначте радіус меншого кола (у см).
    2. Обчисліть площу трикутника DО1C (у см2).
    Показати відповідь
    16; 768.

    Проведемо перпендикуляр О2К до CD. Тоді О2К є відстанню від точки О2 до CD і дорівнює 12 см за умовою. З прямокутного трикутника О2КС за теоремою Піфагора СК22C22K2=202-122=400-144=256. Тоді СК=16 см. Так як О2C і О2D - радіуси кола, то трикутник О2CD є рівнобедреним і в ньому висота О2К є медіаною. Тоді CD=2CK=2⋅16=32 см. Так як менше коло дотикається сторін BC та AD, то діаметр цього кола дорівнює стороні CD і дорівнює 32 см. Тоді радіус кола R=d:2=32:2=16 см.
    2. Проведемо перпендикуляр О1К1 до CD. Так як точка О1 рівновіддалена від C і D, то трикутник О1CD є рівнобедреним і в ньому висота О1К1 є медіаною. Таким чином точки К і К1 співпадають. Отже, точки О1, О2 і К лежать на одній прямій. Так як кола дотикаються зовнішнім дотиком, то відстань між їх центрами дорівнює сумі радіусів. Отже О1О2=16+20=36 см. Висота О1К трикутника дорівнює О1О22К=36+12=48 см. Площа трикутника DО1C S=0,5CD⋅О1К=0,5⋅32⋅48=768 см2.
  18. На рисунку зображено прямокутник ABCD та півколо з центром О. AD – діаметр півкола. ВК:КМ=1:3, АВ=4 см.

    1. Визначте радіус півкола (у см).
    2. Обчисліть площу трикутника КОМ (у см2).
    Показати відповідь
    5; 12.

    Нехай коефіцієнт пропорційності дорівнює х, тоді ВК=х, КМ=3х. ПРоведемо перпендикуляр ОТ до КМ. Так як ОК і ОМ - радіуси, то трикутник КМО рівнобедрений і перпендикуляр ОТ є медіаною. Тоді КТ=КМ:2=3х:2=1,5х. ВТ=ВК+КТ=х+1,5х=2,5х. Так як АВТО - прямокутник, то АО=ВТ=2,5х, ОТ=АВ=4 см. 1. О -центр кола, тому ОК і ОА - радіуси кола і ОК=ОА=2,5х. З прямокутного трикутника ОКТ за теоремою Піфагора OK2=KT2+OT2. Підставимо відомі значення і отримуємо рівняння:
    (2,5x)2=(1,5x)2+42
    6,25x2=2,25x2+16
    6,25x2-2,25x2=16
    4x2=16
    x2=4
    x=±2
    Так як довжина сторін додатнє число, то залишаємо х=2 і тоді R=OK=2,5⋅2=5 см.
    2. КМ=3⋅2=6 см і за формулою площі трикутника S=0,5KM⋅TO=0,5⋅6⋅4=12 см2.
  19. На стороні AD паралелограма ABCD як на діаметрі побудовано півколо так, що воно дотикається до сторони ВС в точці М. Довжина дуги MD дорівнює 6,5π см.
    1. Обчисліть (у см) довжину радіуса цього кола.
    2. Обчисліть площу паралелограма ABCD (у см2).
    Показати відповідь
    13; 338.

    Оскільки ВС- дотична до кола, то кут ОМС прямий (дотична перпендикулярна до кола, проведеного в точку дотику). Тоді кут МОD також прямий. Тому дуга MD є четвертою частиною кола і довжина всього кола дорівнює 6,5π⋅4=26π см. Оскільки довжина кола шукається за формулою C=2πR, то R=26π:2π=13 см.
    2. Так як AO=OD=OM=13, то AD=13+13=26. Площа паралелограма S=AD⋅MO=26⋅13=338 см2.
  20. План паркової зони, обмеженої трикутником АВС, зображено на рисунку. Дуга АВ — велосипедна доріжка. Відомо, що дуга АВ є четвертою частиною кола радіуса 1,8 км. СА і СВ — дотичні до цього кола (А і В — точки дотику). Обчисліть площу зображеної на плані паркової зони (у км2).

    Показати відповідь
    1,62.

    Оскільки АС і СВ дотичні до кола, то вони перпендикулярні до радіусів ОА та ОВ, проведених в точку дотику. Так як дуга АВ є четвертою частиною кола, то кут АОВ - прямий. Тоді, враховуючи, що ОА=ОВ,ОВСА - квадрат зі стороною 1,8 км. Тоді АС=СВ=1,8 км і площа паркової зони S=0,5AC⋅CB=0,5⋅1,8⋅1,8=0,5⋅3,24=1,62 км2.
  21. У прямокутнику ABCD: АВ=6 см, ВС=8 см, K і L – середини сторін ВС і СD відповідно (див. рисунок). Знайдіть площу трикутника AKL (у см2).

    Показати відповідь
    18.
    SABCD=AB⋅BC=6⋅8=48 см2. Так як К - середина ВС, то ВК=КС=ВС:2=8:2=4 см. Площа трикутника АВК SABK=0,5AB⋅BK=0,5⋅6⋅4=12 см2. Так як L - середина СD, то CL=LD=CD:2=6:2=3 см. Площа трикутника KCL SKCL=0,5KC⋅CL=0,5⋅4⋅3=6 см2. Площа трикутника ADL SADL=0,5AD⋅DL=0,5⋅8⋅3=12 см2. SAKL=SABCD-SABK-SKCL-SADL=48-12-6-12=18 см2.
  22. На рисунку зображено квадрат ABCD. Точки K, L, M належать сторонам ВС, CD та AD відповідно, BK=8 см. Трикутники KCL та LDM рівні, KC=LD=15 см.
    1. Визначте довжину відрізка KL (у см).
    2. Обчисліть площу трикутника KLM (у см2).

    Показати відповідь
    17; 144,5.

    1. ВС=8+15=23 см. Так як ABCD - квадрат, то CD=BC=23 см. CL=CD-LD=23-15=8 см. Тоді з прямокутного трикутника KCL за теоремою Піфагора KL2=KC2+CL2=152+82=225+64=289. Тоді KL=17 см.
    2. Знайдемо площу прямокутного трикутника KCL: SKCL=KC⋅CL:2=15⋅8:2=15⋅4=60. Тоді площа рівного йому трикутника LDM також 60. AM=AD-MD=23-8=15. Площа трапеції АВКМ дорівнює SABKM=(BK+AM)⋅AB:2=(8+15)⋅23:2=232:2=529:2=264,5. Площа квадрата ABCD дорівнює SABCD=232=529. Площу трикутника KLM мождна знайти як різницю площі квадрата і площ білих фігур. Маємо SKLM=SABCD-SABKM-SKCL-SLMD=529-264,5-60-60=264,5-120=144,5 см2.
  23. Гіпотенуза АС рівнобедреного прямокутного трикутника АВС дорівнює 3,6 м. У цей трикутник вписано квадрат MNKP, дві вершини якого знаходяться на гіпотенузі, а дві інші — на катетах.
    1. Визначте площу трикутника ABC (у м2).
    2. Обчисліть площу квадрата MNKP (у м2).
    Показати відповідь
    3,24; 1,44.

    1. Так як трикутник рівнобедрений, то АВ=ВС. Запишемо теорему Піфагора для цього трикутника: AB2+BC2=AC2
    AB2+AB2=3,62
    2AB2=12,96
    AB2=6,48
    Площа трикутника АВС S=0,5AB⋅BC=0,5AB⋅AB=0,5AB2=0,5⋅6,48=3,24.
    2. Так як трикутник прямокутний рівнобедрений, то гострі кути в нього по 45o. Тоді в прямокутному трикутнику АМР кут АРМ також 45o. Тоді трикутник АМР рівнобедрений і АМ=МР. Аналогічно маємо NC=KN. Так як MNKP - квадрат, то в нього всі сторони рівні і AM=MN=NC. Тоді MN=3,6:3=1,2. Площа квадрата S=MN2=1,22=1,44.
  24. На стороні ВС ромба ABCD як на діаметрі побудовано коло, яке перетинає сторону DC у точці К. Відстані від точки К до вершин В і С дорівнюють 7 см та см відповідно.
    1. Визначте периметр ромба ABCD (у см).
    2. Обчисліть площу трикутника ABC (у см2).
    Показати відповідь
    32; 28.

    1. Так як кут ВКС вписаний в коло і спирається на його діаметр, то він прямий. Тоді в прямокутному трикутнику ВКС за теоремою Піфагора ВС2=ВК2+КС2=49+15=64. Звідси ВС=8 см. Периметр ромба P=4DC=4⋅8=32 см.
    2. Площа ромба S=CD⋅BK=8⋅7=56 см2. Так як трикутник АВС займає половину ромба, то його площа дорівнює половині площі ромб, тобто 56:2=28 см2.
  25. У ромбі ABCD з вершини тупого кута D до сторони ВС проведено перпендикуляр DK. BK=4 см, КС=6 см.
    1. Визначте довжину перпендикуляра DK (у см).
    2. Обчисліть площу ромба ABCD (у см2).
    Показати відповідь
    8; 80..

    1. Знайдемо сторону ромба ВС=ВК+КС=4+6=10 см. Тоді з прямокутного трикутника CDK за теоремою Піфагора DK2=DC2-CK2=102-62=100-36=64. Отже DK=8 см.
    2. Площа ромба S=CB⋅DK=10⋅8=80 см2.
  26. Точки K і L – середини сторін AB і AD паралелограма ABCD (див. рисунок). Знайдіть площу п’ятикутника KBCDL(у см2), якщо площа паралелограма ABCD дорівнює 24 см2.

    Показати відповідь
    21.
    Оскільки площа паралелограма S=absinα, то за умовою АВ⋅ADsinA=24. Так як K і L – середини сторін AB і AD, то AK=AB:2, AL=AD:2. Площа трикутника AKL S=0,5AK⋅ALsinA=0,5(AB:2)⋅(AD:2)sinA=0,5⋅(24:4)=3. Так як даний трикутник доповнює п'ятикутник KBCDL до паралелограма ABCD, то площа п’ятикутника KBCDL 24-3=21 см2.
  27. На рисунку зображено ромб, площа якого дорівнює 96 см2. У ромб вписано коло. Визначте площу зафарбованої фігури.

    Показати відповідь
    48.
    Оскільки зафарбовані частини ромба симетричні незафарбованим відносно діагоналі ромба, то їх площі рівні. Тому площа зафарбованої фігури вдвічі менше площі ромба, тобто дорівнює 96:2=48 см2.
  28. На рисунку зображено рівнобічну трапецію ABCD та квадрат КВСМ. Точки К і М — середини діагоналей АС і BD трапеції відповідно. Площа квадрата КВСМ дорівнює 18 см2.
    1. Визначте довжину діагоналі АС (у см).
    2. Обчисліть площу трапеції ABCD (у см2).

    Показати відповідь
    12; 72.

    1. Так як площа квадрата 18, то BC2=18. В прямокутному трикутнику КВС за теоремою Піфагора КС2=ВС2+ВК2=ВС2+ВС2=18+18=36. Звідси КС=6 см. Так як К - середина АС, то АС=2КС=2⋅6=12 см.
    2. Площа чотирикутника може бути знайдена за формулою S=0,5d1d2sinφ, де d1, d2 - діагоналі ромба, φ - кут між ними. Так як трапеція рівнобічна, то вона має рівні діагоналі. Кут між діагоналями прямий (кут між діагоналями квадрата, прямий). Тому S=0,5⋅12⋅12sin90o=6⋅12⋅1=72 см2.
  29. Діагональ рівнобічної трапеції є бісектрисою її гострого кута і ділить середню лінію трапеції на відрізки довжиною 13 см і 23 см. Обчисліть (у см2) площу трапеції.
    Показати відповідь
    864.

    КН - середня лінія трикутника АВС, тому ВС=2КН=26 см. Аналогічно, НМ - середня лінія трикутника ACD і AD=2HM=46 см. Так як маємо паралельні прямі ВС і AD та січну АС, то кути ВСА та САD рівні як внутрішні різносторонні. Так як кути ВАС і САD рівні як кути, утворені бісектрисою, то маємо що кути ВСА та ВАС рівні. Тому трикутник АВС є рівнобедреним і АВ=ВС=26 см. Проведемо висоти ВР і СО. Так як трапеція рівнобедрена, то АР=ОD=(AD-PO):2=(46-26):2=10 см (РО=ВС=26 см). В прямокутному трикутнику АВР за теоремою Піфагора BP2=AB2-AP2=262-102=(26-10)(26+10)=16⋅36. Тоді ВР=4⋅6=24 см. Площа трапеції S=(BC+AD)BP:2=(26+46)24:2=72⋅12=864 м2.

Коментарі

Популярні публікації

Дійсні числа

Завдання. НМТ 2026 (демо). Кількість вироблених підприємством за рік столів відноситься до кількості виготовлених стільців як 3 : 4. Якою може бути сумарна кількість вироблених за рік підприємством столів і стільців? 72 87 91 95 101 Показати відповідь В . Якщо ввести коефіцієнт пропорційності х, то кількість столів буде 3х, а кількість стільців – 4х. Разом їх буде 3х + 4х = 7х. Отже, сумарна кількість вироблених за рік підприємством столів і стільців ділиться націло на 7, і лише число 91 задовольняє цій умові. Завдання. НМТ 2026 (демо). Узгодьте вираз (1– 3) із його значенням (А – Д), якщо m = -\frac{4}{3} 1 |𝑚 − 4| 2 4m −1 3 (3𝑚 + 1) 0 А –3 Б 1 В 0 Г 3 Д \frac{16}{3} Показати відповідь 1-Д, 2-А, 3-Б . 1. |-\frac{4}{3}-4|=|-\frac{4}{3}-\frac{12}{3}|=|\frac{-4-12}{3}|=|\frac{-16}{3}|=\frac{16}{3} 2. 4\cdot(-\frac{4}{3})^{-1} = 4\cdot (-\frac{3}{4}) = -3 (при зміні знака степеня дріб перевертається) 3. Кожне число, від'ємне від 0, в нульовій степені д...

Арифметична прогресія

Арифметична прогресія 1. Знаходження n-го члена арифметичної прогресії: а n =а 1 +(n-1)d 2. Знаходження суми перших n членів арифметичної прогресії: S n = або S n = 3. Співвідношення між сусідніми членами прогресії: 2а n =а n-1 +а n+1 НМТ 2024. В арифметичній прогресії (a n ) відомо, що a 6 – a 1 = –30. Обчисліть значення виразу a 6 – a 4 . А Б В Г Д 12 10 –15 –10 –12 Показати відповідь Д . НМТ 2023. Студент вивчав японську мову за такою методикою: у перший день він запам'ятав 6 ієрогліфів, а кожного наступного дня - на 2 ієрогліфи більше, ніж попереднього. Скільки всього ієрогліфів запам'ятав цей студент за 25 днів від першого дня вивчення японської мови? Показати відповідь 750 . НМТ 2023. Число 27 є членом арифметичної прогресії з різницею d=5. Визначте числа з проміжку (60; 75), що є членами цієї прогресії. У відповідь запишіть суму цих чисел. Показати відповідь 201 . Задано арифметичну прогресію (a n ), у якій різниця d...

Комбінаторика

1. Правило додавання . Якщо І об'єкт можна обрати а способами, а ІІ - b способами, то обрати або І об'єкт або ІІ об'єкт можна a+b способами. 2. Правило множення . Якщо І об'єкт можна обрати а способами, а ІІ - b способами, то обрати і І об'єкт і ІІ об'єкт можна a⋅b способами. 3. Перестановки . Якщо з n об'єктів потрібно обрати всі n, то це можна зробити P n =n!=1⋅2⋅3⋅...⋅(n-1)⋅n способами. 4. Розміщення . Якщо з n об'єктів потрібно обрати m, причому порядок обрання важливий, то це можна зробити = способами. 5. Комбінації . Якщо з n об'єктів потрібно обрати m, причому порядок обрання не важливий, то це можна зробити = способами. Примітка . Скорочення факторіалів = =5⋅6⋅7=210 Завдання. НМТ 2026 (демо). У квітковому магазині є 12 білих та 25 червоних троянд. Покупець замовив у цьому магазині букет із двох білих троянд й однієї червоної. Скільки всього є варіантів такого вибору? Показати відповідь 1650 . Оскільки порядок вибору листіво...

Функції за графіками

Завдання. НМТ 2026 (демо). На якому рисунку зображено ескіз графіка квадратичної функції, що набуває лише додатних значень на всій області визначення? Показати відповідь Д . Якщо графік квадратичної функції набуває лише додатних значень на всій області визначення, то він повинен весь лежати вище осі х. Таккій умові задовольняє тільки графік Д. НМТ 2024. Графік однієї з наведених функцій проходить через точку, зображену на рисунку. Укажіть цю функцію. А Б В Г Д y = log 4 x y = x + 2 y = −x 2 Показати відповідь В . НМТ 2024. На рисунку зображено графік функції y = f(x), визначеної на проміжку [–3; 3]. У яких координатних чвертях розташований графік функції y = f(x – 4)? А Б В Г Д лише в І та ІІ лише в ІІ та ІІІ лише в ІІІ та ІV лише в І та ІV у всіх чвертях Показати відповідь Г . НМТ 2024. На рисунку зображено графік функції y = f(x), визначеної на відрізку [1; 9]. Доберіть до початку речення (1–3) його закінчення (А − Д) ...

Трикутники та їх властивості

Види трикутників За кутами Гострокутний - всі кути гострі (якщо a, b, c - сторони трикутника, причому с - найбільша, то c 2 <a 2 +b 2 ). Прямокутний - один з кутів прямий (якщо a, b, c - сторони трикутника, причому с - найбільша, то c 2 =a 2 +b 2 ). Тупокутний - один з кутів тупий (якщо a, b, c - сторони трикутника, причому с - найбільша, то c 2 >a 2 +b 2 ). За сторонами Різносторонній - всі сторони різні. Рівнобічний - дві сторони рівні (називаються бічними, третя - основою). Рівносторонній (правильний) - всі сторони рівні. Основні елементи трикутників Медіана - відрізок, який сполучає вершину трикутника з серединою протилежної сторони (ділить сторону навпіл). Медіани трикутника перетинаються в одній точці і точкою перетину діляться у відношенні 2:1, починаючи від вершини. Висота - відрізок, який проведений з вершини трикутника перпендикулярно до протилежної сторони. Бісектриса - відрізок, який проведено з вершини до протилежної сторони і який ділить к...

Рекомендований допис

Solving Linear Equations with One Variable: A Step-by-Step Guide

Struggling with math variables? This step-by-step guide breaks down linear equations into simple, manageable steps. From basic properties of equality to complex examples with fractions, you'll find everything you need to master the basics and gain confidence in your algebra skills. Dive in to see solved examples and test yourself with our interactive quiz at the end! An equation is an equality that contains a variable. You are required to find a number that, when substituted for the variable, yields a correct numerical equality (the same numbers on the left and right sides of the equality). In other words, you need to find the solution of the equation . For example, in the equation 2x - 6x + 8 = 7x - 3, we can substitute 1 for the variable x and obtain a correct numerical equality, since 2(1) - 6(1) + 8 = 2 - 6 + 8 = 4 and 7(1) - 3 = 7 - 3 = 4. Therefore, x = 1 is a solution of the equation. When solving equations, we may encounter the following cases: the equation has no s...