Перейти до основного вмісту

Площа поверхні тіл обертання

Площа поверхні тіл обертання — ключова тема для розуміння властивостей циліндрів, конусів та сфер. Обчислення площ їхніх поверхонь базується на розгортках фігур: наприклад, бічна поверхня циліндра — це прямокутник, а конуса — сектор круга.

На цій сторінці ви знайдете формули для обчислення бічної та повної поверхонь, а також детальні розв'язання задач НМТ. Ми розберемо випадки обертання плоских фігур, роботу з перерізами та нестандартні задачі на розгортки, що допоможе вам впевнено готуватися до іспитів.


    • Площа бічної поверхні циліндра обчислюється за формулою Sб=2πRH
    • Площа повної поверхні циліндра дорівнює сумі бічної поверхні та подвоєної площі основи Sп=Sб+2Sосн, тобто Sп=2πRH+2πR2
    • Площа бічної поверхні конуса обчислюється за формулою Sб=πRl (l - твірна)
    • Площа повної поверхні конуса дорівнює сумі бічної поверхні та площі основи Sп=Sб+Sосн, тобто Sп=πRl+πR2
    • Площа поверхні сфери обчислюється за формулою S=4πR2
  1. НМТ 2024. У прямокутній системі координат у просторі задано конус із вершиною M(4; −9; 7). Осьовим перерізом цього конуса є рівносторонній трикутник AMB. Визначте площу S повної поверхні цього конуса, якщо A(8; −12; 12). У відповіді запишіть значення \frac{S}{\pi}.
    Показати відповідь
    37,5.
    AM = \sqrt{(4-8)^2+(-9-(-12)^2+(7-12)^2}=\sqrt{(-4)^2+3^2+(-5)^2}=\sqrt{16+9+25}=\sqrt{50}=\sqrt{25\cdot2}=5\sqrt{2}. Так як ∆АМВ рівносторонній, то АВ=АМ=5√2. Тоді R = AВ : 2 = 5√2 : 2 = 2,5√2. Sосн = πR2 = π ∙ (2,5√2)2 = π ∙ 6,25 ∙ 2 = 12,5π. Sбічн = πRl = π ∙ 2,5√2 ∙ 5√2 = π ∙ 2,5 ∙ 5 ∙ 2 = 25π. Sповн = Sосн + Sбічн = 12,5π + 25π = 37,5π. У відповідь записуємо 37,5π:π = 37,5.
  2. НМТ 2023. Осьовим перерізом циліндра є квадрат зі стороною 8 см. Визначте площу S (см2) бічної поверхні цього циліндра. У відповіді запишіть значення виразу \frac{S}{\pi}
    Показати відповідь
    64.
    R = AD : 2 = 8 : 2 = 4 см. S = 2πRH = 2 ∙ π ∙ 4 ∙ 8 = 64π. У відповідь записуємо \frac{S}{\pi}=\frac{64\pi}{\pi}=64.

  3. Площа повної поверхні циліндра дорівнює 92π, а площа його бічної поверхні — 56π. Визначте площу основи цього циліндра.
    АБВГД
    18π 13π 48π 36π
    Показати відповідь
    Б.
    Так як Sп=Sб+2Sосн, то 2Sосн= Sп-Sб=92π-56π=36π. Тоді Sосн=36π:2=18π.
  4. Укажіть формулу для обчислення площі бічної поверхні циліндра, довжина кола основи якого дорівнює l, а висота — h.
    АБВГД
    S=\frac{l}{h} S=2lh S=lh2 S=lh S=\frac{h}{l}
    Показати відповідь
    .
    Так як площа бічної поверхні циліндра обчислюється за формулою Sб=2πRH, а 2πR=l, то маємо S=lh.
  5. Лист заліза, що має форму прямокутника ABCD (АВ=50 см), згортають таким чином, щоб отримати циліндричну трубу (див. рисунки 1 і 2). Краї АВ і CD зварюють між собою без накладання одного краю на інший. Обчисліть площу бічної поверхні отриманого циліндра (труби), якщо діаметр його основи дорівнює 20 см. Виберіть відповідь, найближчу до точної. Товщиною листа заліза та швом від зварювання знехтуйте.

    АБВГД
    1570 см2 3150 см2 5240 см2 6300 см2 1000 см2
    Показати відповідь
    Б.
    Радіус основи дорівнює R=d:2=20:2=10 см. Висота циліндра співпадає з стороною АВ і дорівнює 50 см. Тоді площа бічної поверхні дорівнює S=2πRH=2π⋅10⋅50=1000π≈1000⋅3,14=3140 см2. Найближча відповідь 3150 см2.
  6. Циліндр, радіус основи якого дорівнює 4 см, висота — 12 см, перетнули площиною, паралельною до його основи. Утворилося два циліндри. Визначте суму площ повних поверхонь утворених циліндрів.
    АБВГД
    96π см2 108π см2 128π см2 144π см2 160π см2
    Показати відповідь
    Д.
    Площа бічної поверхні циліндра до розрізання дорівнює S=2πRH=2π⋅4⋅12=96π см2. Після розрізання маємо два циліндри, сума площ бічної поверхні яких дорівнює площі бічної поверхні початкового циліндра. Дані циліндри мають однакові основи. Площа однієї з них S=πR2=16π см2. Разом маємо чотири основи. Тоді сума площ повних поверхонь буде 96π+4⋅16π=160π см2.
  7. Прямокутник із сторонами 8 см і 10 см обертається навколо меншої сторони (див. рисунок). Знайдіть площу повної поверхні отриманого тіла обертання.

    АБВГД
    360π см2 160π см2 260π см2 288π см2 800π см2
    Показати відповідь
    А.
    При обертанні утворюється циліндр, радіус основи якого - більша сторона, тобто 10 см, а висота - менша, тобто 8 см. Площа бічної поверхні циліндра дорівнює Sб=2πRH=2π⋅10⋅8=160π см2. Площа основи Sосн=πR2=100π см2. Площа повної поверхні буде Sп=Sб+2Sосн=160π+2⋅100π=360π см2.
  8. Укажіть формулу для визначення радіуса R основи конуса з твірною L, якщо площа бічної поверхні цього конуса дорівнює S.
    АБВГД
    R=\frac{\pi{L}}{S} R=\frac{S}{2\pi{L}} R=\frac{L}{\pi{S}} R=\sqrt{\frac{3S}{\pi{L}}} R=\frac{S}{\pi{L}}
    Показати відповідь
    Д.
    Площа бічної поверхні конуса дорівнює Sб=πRL. Звідси R=\frac{S}{\pi{L}}.
  9. Укажіть формулу для визначення радіуса R сфери, площа якої дорівнює S.
    АБВГД
    R=\sqrt{\frac{S}{\pi}} R=\sqrt{\frac{4\pi}{S}} R=\sqrt{4\pi{S}} R=\sqrt{\frac{S}{4\pi}} R=\sqrt{\frac{4S}{\pi}}
    Показати відповідь
    Г.
    Площа поверхні сфери дорівнює S=4πR2. Звідси R2=S:4π, звідки R=\sqrt{\frac{S}{4\pi}}.
  10. Визначте площу сфери, діаметр якої дорівнює 12 см.
    АБВГД
    36π см2 72π см2 144π см2 288π см2 576π см2
    Показати відповідь
    В.
    Радіус сфери R=d:2=12:2=6 см. Площа поверхні сфери дорівнює S=4πR2=4π62=144π см2.
  11. Площа великого круга кулі (див. рисунок) дорівнює S. Визначте площу сфери, що обмежує цю кулю.

    АБВГД
    4S S2 \frac{4S}{3} 2S \frac{S}{4}
    Показати відповідь
    А.Площа великого круга кулі дорівнює πR2, що дорівнює S за умовою. Площа поверхні сфери дорівнює 4πR2. Підставимо замість πR2 його значення S і маємо площу сфери 4S.
  12. У циліндр з радіусом основи 3 см і висотою 4 см вписано конус (див. рисунок). До кожного початку речення (1-4) доберіть його закінчення (А-Д) так, щоб утворилося правильне твердження.

    Початок речення Закінчення речення
    1 Площа бічної поверхні циліндра дорівнює
    2 Площа повної поверхні циліндра дорівнює
    3 Площа основи конуса дорівнює
    4 Площа бічної поверхні конуса дорівнює
    А 9π см2
    Б 12π см2
    В 15π см2
    Г 24π см2
    Д 42π см2
    Показати відповідь
    1-Г, 2-Д, 3-А, 4-В.
    1) Площа бічної поверхні циліндра дорівнює Sб=2πRH=2π⋅3⋅4=24π см2.
    2) Площа основи циліндра дорівнює Sосн=πR2=π⋅32=9π. Тоді площа повної поверхні циліндра дорівнює Sп=Sб+2Sосн=24π+2⋅9π=42π см2.
    3) Так як циліндр і конус мають спільну основу, то Sосн=9π.
    4) З прямокутного трикутника, в якому гіпотенуза - твірна, а катети - висота та радіус ромба, маємо, що квадрат твірної дорівнює 32+42=9+16=25. Звідси твірна дорівнює 5 см. Тоді площа бічної поверхні конуса дорівнює Sб=πRL=π⋅3⋅5=15π см2.
  13. Установіть відповідність між геометричним тілом (1-4) та площею його повної поверхні (А-Д).
    Тіло Площа поверхні
    1 циліндр з радіусом основи 3 та висотою 4
    2 конус з радіусом основи 3 та твірною 5
    3 куб з ребром \sqrt{3\pi}
    4 куля радіуса 2\sqrt{3}
    А 18π
    Б 24π
    В 36π
    Г 42π
    Д 48π
    Показати відповідь
    1-Г, 2-Б, 3-А, 4-Д.
    1) Площа бічної поверхні циліндра дорівнює Sб=2πRH=2π⋅3⋅4=24π. Площа основи Sосн=πR2=9π. Площа повної поверхні буде Sп=Sб+2Sосн=24π+2⋅9π=42π.
    2) Площа бічної поверхні конуса дорівнює Sб=πRL=π⋅3⋅5=15π. Площа основи Sосн=πR2=9π. Площа повної поверхні буде Sп=Sб+Sосн=15π+9π=24π.
    3) Площа однієї грані куба S=3π. В куба 6 однакових граней. Тому площа повної поверхні 6⋅3π=18π.
    4) Площа поверхні сфери дорівнює S=4πR2=4π⋅4⋅3=48π.
  14. Установіть відповідність між вимірами конуса (1-3) та правильним щодо нього твердженням (А-Д).
    Виміри конуса Твердження щодо конуса
    1 радіус основи дорівнює 6, висота - 3\sqrt{3}
    2 радіус основи дорівнює 3, висота - 3\sqrt{3}
    3 радіус основи дорівнює 4, висота - 3
    А конус утворено обертанням рівностороннього трикутника зі стороною 6 навколо його висоти
    Б діаметр основи конуса дорівнює 12
    В твірна конуса дорівнює 12
    Г площа бічної поверхні конуса дорівнює 20π
    Д об’єм конуса дорівнює 108\sqrt{3}\pi
    Показати відповідь
    1-Б, 2-А, 3-Г.
    1) Якщо радіус основи r=6, то d=2r=12
    2) Твірна конуса є гіпотенузою прямокутного трикутника з катетами радіусом та висотою. З умови маємо l2=9+9⋅3=9+27=36. Отже твірна конуса дорівнює 6. Так як радіус вдвічі менше за 6, то цей конус утворено обертанням рівностороннього трикутника зі стороною 6 навколо його висоти.
    3) Твірна конуса є гіпотенузою прямокутного трикутника з катетами радіусом та висотою. З умови маємо l2=16+9=25. Отже твірна конуса дорівнює 5. Площа бічної поверхні конуса дорівнює Sб=πrl=π⋅4⋅5=20π.
  15. Радіус основи конуса дорівнює r, а твірна — l. До кожного початку речення (1-4) доберіть його закінчення (А-Д) так, щоб утворилося правильне твердження.
    Початок речення Закінчення речення
    1 Якщо площа бічної поверхні конуса втричі більша за площу його основи, то
    2 Якщо висота конуса дорівнює радіусу його основи, то
    3 Якщо проекція твірної на площину основи конуса удвічі менша за твірну, то
    4 Якщо площа повної поверхні конуса дорівнює 5πr2, то
    А l=2r
    Б l= \sqrt{2}r
    В l=3r
    Г l=4r
    Д l=r
    Показати відповідь
    1-В, 2-Б, 3-А, 4-Г.
    1) Площа бічної поверхні конуса дорівнює Sб=πrl. Площа основи Sосн=πr2. Маємо за умовою Sб=3Sосн. πrl=3πr2. Звідси l=3r.
    2) Твірна конуса є гіпотенузою прямокутного трикутника з катетами радіусом та висотою. З умови маємо h=r. Тоді за теоремою Піфагора l2=h2+r2=r2+r2=2r2. Звідси l= \sqrt{2}r
    3)Проекцією твірною на площину основи є радіус, тому маємо l=2r.
    4) Площа бічної поверхні конуса дорівнює Sб=πrl. Площа основи Sосн=πr2. Площа повної поверхні конуса дорівнює Sп=Sб+Sосн. Маємо 5πr2=πrl+πr2. Звідси 4πr2=πrl і l=4r.
  16. Через точки А і В, що лежать на колах верхньої та нижньої основ циліндра і не належать одній твірній, проведено площину паралельно осі циліндра. Відстань від центра нижньої основи до цієї площини дорівнює 2 см, а площа утвореного перерізу - 60\sqrt{2} см2. Визначте довжину відрізка АВ (у см), якщо площа бічної поверхні циліндра дорівнює 20\sqrt{30}\pi см2.
    Показати відповідь
    18.

    Проведемо переріз циліндра площиною, що проходить через вказані точки паралельно осі циліндра. Маємо прямокутник ACBD. Опустимо з центра нижньої основи перпендикуляр ОК до BD. Даний перпендикуляр є відстанню від центра нижньої основи до площини і відповідно дорівнює 2 см. Так як трикутник DOB рівнобедрений (OD=OB як радіуси кола основи), то висота ОК є медіаною. Нехай DK=x, тоді КВ=х і DB=2х. Площа прямокутника ACBD дорівнює добутку AD і DB, отже AD⋅DB=60\sqrt{2}. Звідси AD=60\sqrt{2}:2х=\frac{30\sqrt{2}}{x}. З прямокутного трикутника ОКD за теоремою Піфагора OD2=OK2+KD2=4+x2. Звідси радіус основи OD=\sqrt{4+x^2}. Площа бічної поверхні циліндра дорівнює S=2π⋅OD⋅AD. Підставимо відомі значення і отримаємо:
    20\sqrt{30}π=2π\sqrt{4+x^2}\frac{30\sqrt{2}}{x}
    \sqrt{30}=\sqrt{4+x^2}\frac{3\sqrt{2}}{x}
    30=(4+x2)⋅\frac{9\cdot2}{x^2}
    30x2=(4+x2)⋅18
    5x2=(4+x2)⋅3
    5x2=12+3x2
    2x2=12
    x2=6
    x=\sqrt{6}.
    Тоді DB=2\sqrt{6}, AD=\frac{30\sqrt{2}}{\sqrt{6}}=\frac{30}{\sqrt{3}}=>\frac{30\sqrt{3}}{\sqrt{3}\sqrt{3}}=\frac{30\sqrt{3}}{3}=10\sqrt{3}. З прямокутного трикутника ADB за теоремою Піфагора AB2=AD2+DB2=100⋅3+4⋅6=300+24=324. Тоді АВ=18 см.
  17. На рисунку зображено розгортку конуса. Визначте відношення площі повної поверхні цього конуса до площі його бічної поверхні.

    Показати відповідь
    1,4.
    За малюнком маємо радіус основи конуса R=6, а твірна l=15. Площа бічної поверхні циліндра Sб=πRl, площа повної поверхні Sп=Sб+Sосн=πRl+πR2=πR(R+l). Знайдемо відношення площ.Sп:Sб=πR(R+l):πRl=(R+l):l=(6+15):15=21:15=7:5=1,4.

Коментарі

Популярні публікації

Комбінаторика

Комбінаторика — це розділ математики, який вчить підраховувати кількість можливих варіантів вибору або розташування об’єктів без їхнього безпосереднього переліку. Розуміння базових правил додавання та множення , а також розрізнення перестановок, розміщень та комбінацій є ключем до розв’язання складних логічних задач та підготовки до вивчення теорії ймовірностей. Для успішного складання іспитів ми підготували комплексний практичний блок , що базується на завданнях НМТ та тестах минулих років. Ви зможете детально розібрати алгоритми формування розкладів, вибору комплектів товарів та створення цифрових кодів. Кожне завдання супроводжується поясненням, яке допоможе вашим учням зрозуміти, коли порядок елементів має значення, а коли — ні. 1. Правило додавання . Якщо І об'єкт можна обрати а способами, а ІІ - b способами, то обрати або І об'єкт або ІІ об'єкт можна a + b способами. 2. Правило множення . Якщо І об'єкт можна обрати а способами, а ІІ - b способами, то обрати і...

Дійсні числа

Дійсні числа — це база математичної підготовки, що охоплює всі види числових множин: від натуральних до ірраціональних. На цій сторінці ми зібрали ключові ознаки подільності , правила порівняння звичайних дробів та ірраціональних виразів, а також алгоритми роботи зі степенями, що мають нульовий або від’ємний показник. Для ефективної підготовки до іспитів ми підготували великий практичний блок , що включає реальні приклади минулих років. Ви зможете розібрати методи оцінювання значень коренів, округлення чисел та роботу з логарифмами. Кожне завдання має детальне розв’язання, що допоможе учням опанувати навички швидких обчислень без помилок. Завдання 1. НМТ 2026 (демо). Кількість вироблених підприємством за рік столів відноситься до кількості виготовлених стільців як 3 : 4. Якою може бути сумарна кількість вироблених за рік підприємством столів і стільців? 72 87 91 95 101 Показати відповідь В . Якщо ввести коефіцієнт пропорційності х, то кількість столів буде 3х, а кількіс...

Рівняння та нерівності підвищеного рівня (з параметром)

Рівняння та нерівності з параметрами — це завдання високого рівня в шкільній математиці та на іспитах НМТ/ЗНО. Головна складність полягає в тому, що параметр a може змінювати не лише числові значення коефіцієнтів, а й саму структуру рівняння: перетворювати квадратне в лінійне, впливати на область допустимих значень (ОДЗ) або змінювати кількість наявних коренів. Для успішного розв’язання таких задач важливо не просто механічно обчислювати дискримінант, а вміти проводити повне дослідження . На цій сторінці ми детально розберемо основні стратегії: Метод заміни змінної: перехід від складних показникових або логарифмічних виразів до алгебраїчних (з урахуванням обмежень на нову змінну t). Аналіз ОДЗ: відсіювання сторонніх коренів, які «зникають» залежно від значення параметра. Використання властивостей функцій: графічний метод, парність та монотонність. Застосування теореми Вієта: для задач, де потрібно знайти співвідношення між коренями без їх безпосереднього обчислення. Нижче предста...

Арифметична прогресія

Арифметична прогресія — це особливий вид числової послідовності, де кожен наступний член відрізняється від попереднього на сталу величину. У шкільному курсі математики та в тестах НМТ ця тема є фундаментальною, оскільки вона поєднує в собі чіткі алгебраїчні алгоритми та вміння моделювати реальні життєві ситуації. Вміння швидко визначати різницю прогресії та застосовувати формули суми дозволяє ефективно розв'язувати як прості тестові вправи, так і складні задачі на розрахунок вартості послуг, планування тренувань або аналіз фінансових накопичень. На цій сторінці ми розберемо реальні завдання НМТ та ЗНО . Ви знайдете детальні пояснення до задач різних рівнів складності: від знаходження першого члена за відомим n-м до визначення параметрів прогресії у прикладних контекстах. Тут зібрано весь необхідний теоретичний мінімум: базові формули n-го члена, два способи обчислення суми перших n членів та характерну властивість середнього арифметичного для сусідніх елементів ряду. Арифмети...

Площі фігур

Площі фігур — це одна з центральних тем планіметрії, яка вимагає не лише знання формул, а й уміння бачити приховані зв'язки між елементами фігур. Розуміння того, як площа залежить від висот, кутів та радіусів описаних і вписаних кіл, дозволяє розв'язувати найскладніші задачі НМТ, де декілька фігур комбінуються в одну систему. На цій сторінці ми розберемо реальні завдання НМТ та ЗНО . Ви навчитеся застосовувати формулу Герона, знаходити площі через діагоналі та використовувати властивості подібних фігур. Тут зібрано все: від базових трикутників до складних комбінацій прямокутників із секторами та колами. Площі фігур Площа трикутника : S=0,5absinα (Площа трикутника дорівнює половині добутку двох сторін на синус кута між ними) S=0,5ah a (Площа трикутника дорівнює половині добутку сторони на висоту, проведену до цієї сторони) S= \sqrt{p(p-a)(p-b)(p-c)} , p=(a+b+c):2 (Формула Герона) S= \frac{abc}{4R} (R-радіус описаного кола) S=pr (r-радіус вписаного кола) Площа п...

Рекомендований допис

10 клас. Алгебра і початки аналізу

10 клас. Алгебра і початки аналізу — це вихід на новий рівень математичного мислення. Цього року ви опануєте «математику змін»: від дослідження складних функцій та їхніх властивостей до занурення у світ тригонометрії та перших кроків у диференціальному численні. Ви навчитеся не просто обчислювати, а аналізувати процеси, прогнозувати результати та бачити логіку в найскладніших системах. Ці знання — це фундамент не лише для успішного складання НМТ, а й для розуміння сучасної економіки, фізики та ІТ-технологій. Оберіть тему, і перетворіть складні формули на свій надійний інструмент для підкорення нових інтелектуальних вершин! Тема 1. Множини та функції Множини, операції над множинами Взаємно однозначна відповідність між елементами множин. Рівнопотужні множини Числові множини. Множина дійсних чисел Числові функції. Їх властивості та графіки Властивості і графіки основних видів функцій Оборотні функції. Взаємно обернені функції Побудова графіків функцій за допомогою ...