Об'єм піраміди — одна з найпопулярніших тем у блоці стереометрії на НМТ. Головний секрет успіху тут криється не лише у формулі "одна третя площі основи на висоту", а й у вмінні працювати з планіметрією в основі: квадратами, ромбами та трапеціями. На цій сторінці ми розберемо реальні задачі з тестів минулих років, навчимося знаходити висоту піраміди через апофему та побачимо, як об'єм піраміди пов'язаний з об'ємом призми.
Тренуйтеся на прикладах — і ви навчитеся бачити розв'язок навіть у найскладніших просторових конструкціях! Якщо ви шукаєте розв'язок конкретної вправи — просто гортайте вниз до розділу «Приклади», де ми крок за кроком розбираємо кожну умову.
Об'єм піраміди дорівнює третині добутку площі основи на висоту V = \frac{1}{3} S_{осн} \cdot H
Завдання 1. Основою піраміди є ромб, діагоналі якого дорівнюють 20 см і 12 см. Обчисліть об’єм (см³) піраміди, якщо її висота дорівнює 15 см.
1800
1200
2400
800
600
Показати відповідь
Д. За формулою площі ромба через діагоналі S_{осн} = \frac{1}{2} d_1 \cdot d_2 = \frac{1}{2} \cdot 20 \cdot 12 = 10 \cdot 12 = 120\,см^2. Тоді за формулою об'єму піраміди V = \frac{1}{3} S_{осн} \cdot H = \frac{1}{3} \cdot 120 \cdot 15 = 40 \cdot 15 = 600\,см^3.
Завдання 2. Укажіть формулу для обчислення об'єму V правильної чотирикутної піраміди, сторона основи й висота якої дорівнюють a.
V = a³
V = \frac{4a^2}{3}
V = 4a²
V = \frac{a^3}{3}
V = \frac{a^3}{4}
Показати відповідь
Г. Так як піраміда правильна чотирикутна, то в основі лежить квадрат. Тоді Sосн = a². За формулою об'єму піраміди V = \frac{1}{3} S_{осн} \cdot H = \frac{1}{3} \cdot a^2 \cdot a = \frac{a^3}{3}.
Завдання 3. Об’єм прямої трикутної призми ABCA₁B₁C₁ дорівнює 48 см³. Точка M — середина ребра CC₁ (див. рисунок). Обчисліть об’єм піраміди MABC.
6 см³
8 см³
12 см³
16 см³
24 см³
Показати відповідь
Б. Так як точка M - середина висоти призми, то CC₁ = 2CM. Об'єм призми знаходимо за формулою V = Sоснh. Тоді SABC · CC₁ = SABC · 2 · CM = 48 см², звідки SABC · CM = 24 см². Об'єм піраміди знаходимо за формулою V = \frac{1}{3} S_{осн}h. Тоді V = \frac{1}{3} S_{ABC} \cdot CM = \frac{1}{3} \cdot 24 = 8\,см^3.
Завдання 4. Сторона основи правильної чотирикутної піраміди дорівнює 4 см, а об’єм - 64 см³. Знайдіть висоту піраміди.
\frac{4}{3} см
4 см
8 см
12 см
16 см
Показати відповідь
Г. Оскільки піраміда правильна чотирикутна, то в основі лежить квадрат. Тоді площа основи піраміди S = 4² = 16 см². Об'єм піраміди знаходимо за формулою V = \frac{1}{3} S_{осн}h. Маємо 64 = \frac{1}{3} \cdot 16 \cdot h. Звідси h = 64 : 16 · 3 = 12 см.
Завдання 5. Площа основи правильної чотирикутної піраміди дорівнює 36 см². Визначте об’єм цієї піраміди, якщо її висота вдвічі більша за сторону основи.
108 см³
144 см³
216 см³
288 см³
432 см³
Показати відповідь
Б. Оскільки піраміда правильна чотирикутна, то в основі лежить квадрат. Нехай сторона квадрата x. Тоді площа основи S = x² = 36, звідки x = 6 см. Тоді висота піраміди 2 · 6 = 12 см. Об'єм піраміди знаходимо за формулою V = \frac{1}{3} S_{осн}h. Маємо V = \frac{1}{3} \cdot 36 \cdot 12 = 12 \cdot 12 = 144\,см^3.
Завдання 6. У правильній чотирикутній піраміді бічне ребро дорівнює 15 см, а сторона основи - 9\sqrt{2} см. Визначте об’єм цієї піраміди (у см³).
Показати відповідь
648.
Так як піраміда правильна, то в основі її лежить квадрат. Діагональ BD квадрата дорівнює AD \cdot \sqrt{2} = 9\sqrt{2}\sqrt{2} = 9 \cdot 2 = 18 см. Так як точка O перетину діагоналей ділить їх навпіл, то OD = BD : 2 = 18 : 2 = 9 см. З прямокутного трикутника SOD: SO² = SD² - OD² = 15² - 9² = 225 - 81 = 144 см². Отже SO = 12 см. S_{осн} = AD^2 = (9\sqrt{2})^2 = 81 \cdot 2 = 162\,см^2. V = \frac{1}{3} S_{осн} \cdot SO = \frac{1}{3} \cdot 162 \cdot 12 = 162 \cdot 4 = 648\,см^3.
Завдання 7. Висота правильної чотирикутної піраміди дорівнює 12 см, апофема - 13 см. Обчисліть об’єм (у см³) цієї піраміди.
Показати відповідь
400.
З прямокутного трикутника SKO за теоремою Піфагора OK² = SK² - SO² = 13² - 12² = 169 - 144 = 25, звідки OK = 5 см. Оскільки піраміда правильна чотирикутна, то в основі лежить квадрат. Тоді сторона квадрата дорівнює 2 · OK = 2 · 5 = 10 см. Площа основи Sосн = a² = 10² = 100 см². V = \frac{1}{3} S_{осн} H = \frac{1}{3} \cdot 100 \cdot 12 = 100 \cdot 4 = 400\,см^3.
Завдання 8. Основою піраміди SABCD є трапеція ABCD (AD∥BC), довжина середньої лінії якої дорівнює 5 см. Бічне ребро SB перпендикулярне до площини основи піраміди і вдвічі більше від середньої лінії трапеції ABCD. Знайдіть відстань від середини ребра SD до площини SBC (у см), якщо об’єм піраміди дорівнює 210 см³.
Показати відповідь
6,3
Так як бічне ребро вдвічі більше за середню лінію трапеції, то SB = 2 · 5 = 10 см. Нехай висота трапеції дорівнює x. Тоді площа трапеції S = 5x. Об'єм піраміди дорівнює третині добутку площі основи на висоту, тому V = \frac{1}{3} S \cdot SB. Підставимо значення: 210 = \frac{1}{3} \cdot 5x \cdot 10. Звідси x = 210 : 5 : 10 · 3 = 12,6 см. Проведемо перпендикуляр DM до прямої BC. Так як SB⊥ABCD, то DM⊥SBC. Нехай точка K - середина ребра SD. Проведемо в трикутнику SMD середню лінію KP. Оскільки KP∥DM, то KP⊥SBC. Таким чином KP - шукана відстань, що дорівнює половині DM: 12,6 : 2 = 6,3 см.
Аналіз функцій за їхніми графіками — це одна з найбільш наочних тем математики, яка вимагає вміння «читати» рисунок і швидко виділяти ключові властивості об'єкта. На НМТ завдання цього типу зустрічаються дуже часто, оскільки вони дозволяють перевірити комплексне розуміння теми: від визначення координат точок перетину з осями до аналізу поведінки складних періодичних процесів.
Призма та її види — це центральна тема розділу многогранників, яка вимагає розуміння властивостей паралельності та перпендикулярності у просторі. Вивчення призм починається з базових понять: вершин, ребер та граней, і веде до складніших об’єктів, таких як прямокутні паралелепіпеди та куби. На цій сторінці представлено повний тренажер для підготовки до НМТ. Ми розберемося, як відрізнити розгортку трикутної призми від піраміди, як знаходити кути між мимобіжними діагоналями куба та як обчислювати висоту призми за площею її перерізу.
Трикутники та їх властивості — це фундамент геометрії, без якого неможливо уявити успішне складання НМТ. Розуміння класифікації трикутників, знання особливостей їхніх медіан, бісектрис та висот дозволяє розв'язувати задачі, які на перший погляд здаються громіздкими. Вміння швидко застосовувати теореми синусів та косинусів, а також знання метричних співвідношень у прямокутному трикутнику є ключем до високого бала на іспиті.
Формули скороченого множення — це математичні "трафарети", які дозволяють миттєво підносити вирази до степеня або розкладати їх на множники без довгих обчислень у стовпчик. На цій сторінці ми розберемо п'ять магічних формул: від квадрата суми до різниці кубів. Ви дізнаєтеся, як швидко обчислювати квадрати великих чисел (наприклад, 59²), навчитеся розпізнавати формули у громіздких многочленах та зрозумієте різницю між повним та неповним квадратом. Опануйте ці інструменти, і алгебра стане для вас значно простішою!
Коментарі