Геометрична прогресія — це послідовність, де кожне наступне число утворюється шляхом множення попереднього на стале число (знаменник). Якщо арифметична прогресія — це "сходинки" (додавання), то геометрична — це справжній "ліфт" або "гірка" (множення). У тестах НМТ важливо розрізняти зростаючі, спадні та нескінченно спадні прогресії, адже для кожної з них існують свої нюанси обчислень.
На цій сторінці ви знайдете розбір типових завдань: від простих прикладів на різницю сум до складних систем рівнянь та задач на властивість сусідніх членів. Зверніть особливу увагу на нескінченно спадну прогресію — це єдиний випадок у шкільній математиці, де ми можемо "додати" нескінченну кількість чисел і отримати конкретний фінішний результат. Переходьте до завдань нижче, щоб відшліфувати свої навички!
1. Знаходження n-го члена геометричної прогресії: bn = b1 · qn-1
2. Знаходження суми перших n членів геометричної прогресії: S_n = \frac{b_1(q^n-1)}{q-1}
3. Знаходження суми всіх членів спадної геометричної прогресії (|q|<1): S = \frac{b_1}{1-q}
4. Співвідношення між сусідніми членами прогресії: (bn)2 = bn-1 · bn+1
S5 = b1 + b2 + b3 + b4 + b5
S4 = b1 + b2 + b3 + b4.
Тоді b5 = S5 - S4 = 32 - 20 = 12
Завдання 2. У геометричній прогресії (bn) задано b3 = 0,2; b4 = \frac{3}{4}. Знайдіть знаменник цієї прогресії.
q = \frac{b_4}{b_3} = \frac{\frac{3}{4}}{0,2} = \frac{3}{4\cdot0,2} = \frac{3}{0,8} = \frac{3\cdot5}{0,8\cdot5} = \frac{15}{4}.
q = b2:b1 = \frac{1}{4}:\frac{1}{2} = \frac{1}{4}\cdot2 = \frac{1}{2}.
b4 = b1 · q4-1 = \frac{1}{2}\cdot(\frac{1}{2})^3 = \frac{1}{2}\cdot\frac{1}{8} = \frac{1}{16}.
Виразимо b9 через b6: b9 = b6 · q9-6 = b6 · q3. Звідси q3 = \frac{b_9}{b_6} = \frac{24}{\frac{1}{9}} = 24 · 9 = 8 · 3 · 9 = 8 · 27 = 23 · 33 = (2 · 3)3 = 63. Звідси q = 6.
Так як b2 = b1 · q, то маємо рівняння 12 = b1 · (-2). Звідси b1 = 12:(-2) = -6.
Виразимо b9 через b6: b9 = b6 · q9-6 = b6 · q3. Звідси q3 = \frac{b_9}{b_6} = \frac{24}{-\frac{1}{9}} = 24 · (-9) = 8 · 3 · (-9) = 8 · (-27) = 23 · (-3)3 = (2 · (-3))3 = (-6)3. Звідси q = -6.
Перетворимо даний вираз. bn = 5 · 3-n = 5 · (\frac{1}{3})^n = 5 · (\frac{1}{3})^{n-1}\cdot\frac{1}{3} = \frac{5}{3}\cdot(\frac{1}{3})^{n-1}. Звідси b1 = \frac{5}{3}, q = \frac{1}{3}. Підставимо дані значення у формули суми членів нескінченно спадної геометричної прогресії S = \frac{b_1}{1-q} і отримаємо S = \frac{\frac{5}{3}}{1-\frac{1}{3}} = \frac{\frac{5}{3}}{\frac{2}{3}} = \frac{5}{2} = 2,5.
З формули Sn = \frac{b_1(q^n-1)}{q-1} маємо 65 = \frac{b_1((\frac{2}{3})^4-1)}{\frac{2}{3}-1} = \frac{b_1(\frac{16}{81}-1)}{-\frac{1}{3}} = \frac{b_1(-\frac{65}{81})}{-\frac{1}{3}} = b_1(-\frac{65}{81})\cdot{(-3)} = b_1\frac{65}{27}. Домножимо обидві частини рівності на 27 і отримаємо 65 · 27 = b1 · 65. Звідси b1 = 27.
- Визначте третій член цієї прогресії.
- Визначте перший член цієї прогресії, якщо він удвічі більший за другий її член.
1. За властивістю членів геометричної прогресії b32 = b2b4 = 36. Тоді b3 = 6 (за умовою b3 додатне)
2. За умовою q = 0,5 (другий член це половина першого). Тоді з формули bn = b1qn-1 маємо b3 = b1q2. Підставимо відомі значення, маємо 6 = b10,52, або 6 = 0,25b1. Звідси, помноживши обидві частини рівності на 4, маємо b1 = 24.
За формулою загального члена геометричної прогресії b4 = b1q3. Підставимо співвідношення b4 = 8b1 з умови і маємо 8b1 = b1q3, звідки q3 = 8 і q = 2. Тоді b3 = 4b1. Маємо з умови b3+b4 = b3b4-14, тоді 4b1+8b1 = 4b18b1-14. Нехай b1 = х. Маємо рівняння:
4x+8x = 4x · 8x-14
12x = 32x2-14
32x2-12x-14 = 0
16x2-6x-7 = 0
D = (-6)2-4 · 16 · (-7) = 36+448 = 484
x1 = \frac{6+\sqrt{484}}{2\cdot16} = \frac{6+\sqrt{4\cdot121}}{32} = \frac{6+2\cdot11}{32} = \frac{28}{32} = \frac{7}{8} = 0,875
x2 = \frac{6-\sqrt{484}}{2\cdot16} = \frac{6-\sqrt{4\cdot121}}{32} = \frac{6-2\cdot11}{32} = \frac{-16}{32} = -\frac{1}{2}. За умовою всі члени прогресії є додатними, тому друге значення не підходить. Маємо b1 = 0,875.
З умови маємо систему \begin{cases}b_2+b_4 = 45,\\b_2\cdot{b_4} = 324\end{cases}. Нехай b2 = x, а b4 = y. Маємо систему \begin{cases}x+y = 45,\\xy = 324\end{cases}. З першого рівняння маємо x = 45-y і підставимо це значення x у друге рівняння. Маємо:
(45-y)y = 324
45y-y2 = 324
y2-45y+324 = 0
D = 452-4 · 1 · 324 = 2025-1296 = 729.
y1 = \frac{45+\sqrt{729}}{2\cdot1} = \frac{45+27}{2} = \frac{72}{2} = 36.
y2 = \frac{45-\sqrt{729}}{2\cdot1} = \frac{45-27}{2} = \frac{18}{2} = 9.
Тоді x1 = 45-36 = 9, x2 = 45-9 = 36. Повернемося до старої змінної. Маємо два розв'язки. Для першого маємо b2 = 9, а b4 = 36, а для другого маємо b2 = 36, а b4 = 9. Так як за умовою прогресія зростаюча, то залишаємо лише перший розв'язок. Тоді, так як b4 = b2 · q2, то q2 = \frac{b_4}{b_2} = \frac{36}{9} = 4. Звідси q = 2 і b1 = b2:2 = 9:2 = 4,5.
Оскільки для членів геометричної прогресії правильна рівність (bn)2 = bn-1 · bn+1, то маємо:
(3x)2 = (x-8) · 6x
9x2 = 6x2-48x
3x2+48x = 0
3x(x+16) = 0
Звідси маємо х = 0 та х = -16. Так як шукаємо ненульове значення, то х = -16.
Коментарі